Особливості росту, розвитку та кліматостабілізаційне значення ялинових насаджень Українських Карпат

  • В. В. Мороз Поліський національний університет, м. Житомир https://orcid.org/0000-0002-1457-4641
  • Н. М. Стасюк Інститут агроекології і природокористування НААН, м. Київ https://orcid.org/0000-0002-9184-4078
  • Т. П. Федонюк Поліський національний університет, м. Житомир
Ключові слова: вуглець, кисень, фітомаса, рівняння, вуглекислий газ

Анотація

З огляду на зобов'язання, які стоять перед Україною відповідно до Паризької угоди, є нагальна потреба в обліку обсягу поглинання вуглецю й удосконаленні методичних підходів до кліматостабілізаційної здатності деревних рослин. Для цього здійснено низку наукових досліджень, які охоплювали визначення особливостей росту та приросту за діаметром ялинових лісових насаджень в Українських Карпатах за лісогосподарськими округами: Прикарпатському, Гірськокарпатському і Закарпатських рівнин і передгір'я. Під час аналізу запропоновано математичні залежності розвитку ялини європейської (Picea abies (L.) H. Karst.) за висотою, діаметром та віком дерева. За емпіричними рівняннями встановлено, що ялина європейська краще росте у Гірськокарпатському лісогосподарському окрузі. У зазначеному окрузі висота ялини вища на 7 %, ніж у Передкарпатському округу і на 16 %, ніж у Закарпатському окрузі. Також встановлено, що у Гірськокарпатському лісогосподарському окрузі діаметр ялини є більшим за Передкарпатський на 2 %, а за Закарпатський на 1 %. За допомогою пакету аналізу даних Microsoft Excel побудовано кореляційні матриці, за допомогою яких встановлено тісні взаємозв'язки між такими показниками, як вік, висота, діаметр і фітомаса окремих фракцій дерева. Здійснено регресійний і дисперсний аналізи та отримано математичні залежності, за допомогою яких встановлено біологічну продуктивність Picea abies (L.) H. Karst. в Українських Карпатах. За методиками IPCC (Intergovernmental Panelon Climate Change, 2015), П. І. Лакиди (2002), G. Matthews (1993) і І. Я. Лієпи (1980) визначено вуглецепоглинальну та киснетвірну здатність ялини європейської у віці 70 років на площі 1 га за умов Українських Карпат. Визначено, що на площі 1 га ялинові насадження найбільше поглинають вуглець – 93,9 т, і виробляють кисень – 276,8 т в окрузі Закарпатських рівнин і передгір'я. У Гірськокарпатському лісогосподарському окрузі Picea abies (L.) H. Karst поглинає 85,9 т вуглецю і виробляє 253,1 т кисню, а в Прикарпатському – 67,1 і 197,7 т відповідно. Проаналізовано викиди діоксиду вуглецю в навколишнє середовище в умовах Українських Карпат за період 2010-2020 рр. З'ясовано, що за десятирічний період середній показник викидів вуглекислого газу (СО2) становив 18,6 млн т. Визначено, що ялинові насадження в повному обсязі знижують викиди діоксиду вуглецю в середовищі. Запропоновані математичні рівняння дадуть змогу здійснювати моніторинг обсягу поглинання вуглецю і продукування кисню Picea abies (L.) H. Karst. у різних лісорослинних округах Українських Карпат.

Біографії авторів

В. В. Мороз, Поліський національний університет, м. Житомир

канд. с.-г. наук, доцент, кафедра біології та захисту лісу

Н. М. Стасюк, Інститут агроекології і природокористування НААН, м. Київ

наук. співробітник, відділ охорони ландшафтів, збереження біорізноманіття і природозаповідання

Т. П. Федонюк, Поліський національний університет, м. Житомир

д-р с.-г. наук, професор, керівник навчально-наукового центру екології та охорони навколишнього середовища

Посилання

Gitarskiy, M. L. (Ed). (2017). Carbon flux from deadwood in the southern taiga forests of the Valdai Upland. Ekologiya, 6, 447–453. https://doi.org/10.7868/S0367059717060063

Hrynyk, H. H., & Zadorozhnyy, A. I. (2018). Models of dynamics of aboveground phytomass of European spruce trees depending on their taxonomic indicators in the predominant types of forest vegetation conditions of the Polonyn ridge of the Ukrainian Carpathians. Scientific Bulletin of UNFU, 28(2), 9–19. https://doi.org/10.15421/40280201

Ivanov, A. V. (Ed). (2018). Carbon emission from the surface of deadwood in the cedar forests of the Southern Primorye. Ekologiya, 4, 275–281. https://doi.org/10.7868/S0367059718040042

Kashpor, S. M., & Strochinskiy, A. A. (2013). Forest evaluation Handbook. Kyiv: Vid. dim "Vinnichenko". [In Ukrainian].

Kucheryavyy, V. P. (2000). Ecology. Lviv: Svit. [In Ukrainian].

Lakyda, P. I. (2002). Phytomass of forests of Ukraine. Ternopil: Zbruch. [In Ukrainian].

Lakyda, P. I. (Ed). (2013). Standards for assessment of components of aboveground phytomass of forests of the main forest-forming species of Ukraine. Korsun-Shevchenkivskyy: FOP Havryshenko V. M. [In Ukrainian].

Liyepa, I. Ya. (1980). Dynamics of wood stocks: Forecasting and ecology. Riga: Zinatne. [In Latvia].

Lovynska, V. M. (2018). Aboveground phytomass of Pinus Sylvestris L. trunks in the stands of the northern steppe of Ukraine. Scientific Bulletin of NLTU of Ukraine, 28(8), 79–82. https://doi.org/10.31521/2313-092X/2018-3(99)-12

Lovynska, V. M. (2018). Local density of phytomass components of Scots pine trunk (Pinus sylvestris L.) of the Northern Steppe of Ukraine. Bulletin of Agrarian Sciences of the Black Sea Region, 3, 73–78. https://doi.org/10.15421/40280816

Matthews, G. (1993). The Carbon Contents of Trees. Forestry Commission, Tech. Paper 4. Edinburgh. [In Scotland].

Poluboyarinov, O. I. (1976). Density of wood. Moscow: Lesn. prom-st. [In Russian].

Sytnyk, S. A. (2019). Modeling of phytomass components of trunks of robinia stands of the Northern Steppe of Ukraine. Scientific Bulletin of NLTU of Ukraine, 29(3), 48–51. https://doi.org/10.15421/40290310

Sytnyk, S., Lovynska, V., & Lakyda, I. (2017). Foliage biomass qualitative indices of selected forest forming tree species in Ukrainian Steppe. Folia Oecologica, 44(1), 38–45. https://doi.org/10.1515/foecol-2017-0005

Sytnyk, S., Lovynska, V., Lakyda, P., & Maslikova, K. (2018). Basic density and crown parameters of forest forming species within Steppe zone in Ukraine. Folia Oecologica, 45(2), 38–45. https://doi.org/10.2478/foecol-2018-0009

Vysotska, N., Rumiantsev, M., & Kobets, O. (2021). White poplar (Populus alba L.) stands in Ukraine: the current state, growth specificities and prospects of using for forest plantations. Folia Oecologica, 48(1), 63–72. https://doi.org/10.2478/foecol-2021-0008

Опубліковано
2021-11-25
Як цитувати
Мороз, В. В., Стасюк, Н. М., & Федонюк, Т. П. (2021). Особливості росту, розвитку та кліматостабілізаційне значення ялинових насаджень Українських Карпат. Науковий вісник НЛТУ України, 31(5), 36-41. https://doi.org/10.36930/40310505
Розділ
Лісове та садово-паркове господарство