Вплив нафтового забруднення на вміст поживних речовин у ґрунті

  • А. В. Пукіш ПАТ "Укрнафта", м. Київ https://orcid.org/0000-0003-2581-3633
  • О. І. Сидоренко ПАТ "Укрнафта", м. Київ https://orcid.org/0000-0003-2734-0649
  • О. М. Мандрик Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ https://orcid.org/0000-0002-2689-7165
  • В. В. Тирлич Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ
Ключові слова: нафтопродукти, солі, поживні речовини, кореляційні зв'язки

Анотація

Вуглеводневе забруднення негативно впливає на ґрунтові екосистеми і кругообіг поживних речовин та призводить до погіршення родючих властивостей ґрунтового покриву. Встановлено, що причиною погіршення стану ґрунту є витіснення поживних елементів із ґрунтового середовища. Досліджено вміст гумусу та елементів (азот, фосфор, калій) у ґрунті залежно від вмісту солей та нафтопродуктів, а також взаємовпливу вмісту поживних елементів у ґрунті. Визначення вмісту забруднювальних та поживних елементів у ґрунтах виконували відповідно до стандартних методик. При цьому ґрунти було розподілено на дві групи – з переважним хлоридним і сульфатним типом засолення. Визначено попарні кореляційні зв'язки між вмістом поживних елементів у ґрунтах із хлоридним і сульфатним типами засолення. Для якісної оцінки кореляції між концентрацією елементів використовували шкалу Чеддока. За допомогою методів математичної статистики встановлено взаємозв'язки між вмістом забруднювальних і поживних елементів. Тісним зв'язком вважали зв'язок із значеннями попарного коефіцієнта кореляції більше 0,7. За результатами досліджень встановлено, що для ґрунтів із хлоридним типом засолення зі зростанням вмісту деяких забруднювальних речовин зменшується концентрація поживних елементів. Тісні зв'язки виявлено у парах "кальцій – хлорид іон", "натрій – хлорид іон", "щільний залишок – хлорид іон", "натрій – кальцій", "калій – кальцій", "щільний залишок – кальцій", "токсичні солі – кальцій", "щільний залишок – магній", "щільний залишок – натрій", "токсичні солі – натрій", "токсичні солі – щільний залишок". Встановлені кореляційні зв'язки для ґрунтів із хлоридним типом засолення, а також їх характер (кореляційний зв'язок є прямим) вказують на те, що надходження калію у ґрунт відбувається паралельно із надходженням інших іонів солей, тобто джерело їх походження є одним і цим самим. За сульфатного типу засолення спостерігається тісна пряма кореляція між вмістом поживних елементів – азотом, фосфором і калієм. Вміст гумусу не корелює із жодним із елементів.

Біографії авторів

А. В. Пукіш, ПАТ "Укрнафта", м. Київ

д-р техн. наук, начальник служби охорони довкілля і моніторингових досліджень

О. І. Сидоренко, ПАТ "Укрнафта", м. Київ

пров. фахівець служби охорони довкілля і моніторингових досліджень

О. М. Мандрик, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ

д-р техн. наук, професор, перший проректор

В. В. Тирлич, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ

канд. техн. наук, доцент, кафедра математики

Посилання

Buluktaev, A. A. (2018). Changes in salt composition of oil contaminated black soils. South of Russia: ecology, development, 13(2), 184–195. https://doi.org/10.18470/1992-1098-2018-2-184-195

Buzmakov, S. A., & Khotyanovskaya, Y. V. (2020). Degradation and pollution of lands under the influence of oil resources exploitation. Applied Geochemistry, 113, 123–129. https://doi.org/10.1016/j.apgeochem.2019.104443

California Oil and Gas Waste Report. (2018). The failure to safely manage oil and gas waste. Retrieved from: https://www.earthworks.org/publications/wasting-CA-Waste-Report-2021-Final-2-1.pdf (earthworks.org)

Edwards, Clive A. (2002). Assessing the effects of environmental pollutants on soil organisms, communities, processes and ecosystems. European Journal of Soil Biology, 38(3–4), 225–231.

Essien, O. E., & John, I. A. (2010). Impact of Crude-Oil Spillage Pollution and Chemical Remediation on Agricultural Soil Properties and Crop Growth. Journal of Applied Sciences and Environmental Management, 14(4), 147–154. https://doi.org/10.4314/jasem.v14i4.63304

Labud, V., Garcia, C., & Hernandez, T. (2007). Effect of hydrocarbon pollution on the microbial properties of a sandy and a clay soil. Chemosphere, 66(10), 1863–1871. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2006.08.021

Mishra, S. K., Evans, W. J., & Lacik, J. I. (1999). Treatment of Salt Affected Soil in the Oil Field. SPE International Symposium on Oilfield Chemistry held in Houston, Texas, 16–19 February 1999. https://doi.org/10.2118/50770-MS

Pukish, A. (2017). Study of the restoration features of soils that were influenced by formation water. Scientific Bulletin Series D: Mining, Mineral Processing, Non-Ferrous Metallurgy, Geology and Environmental Engineering, 31(2), 71–76.

Pysarenko, P. V., & Bezsonova, V. O. (2020). Potential for the utilization of biofuel plant of the second generation of Miscanthus giganteus for phytoremediation of oil-contaminated lands. Agrology, 3(3), 127–132. https://doi.org/10.32819/020015

Walworth, J., Pond A., Snape, I., Rayner, J., Ferguson, S., & Harvey, P. (2007). Nitrogen requirements for maximizing petroleum bioremediation in a sub-Antarctic soil. Cold Regions Science and Technology, 48(2), 84–91. https://doi.org/10.1016/j.coldregions.2006.07.001

Опубліковано
2021-09-09
Як цитувати
Пукіш, А. В., Сидоренко, О. І., Мандрик, О. М., & Тирлич, В. В. (2021). Вплив нафтового забруднення на вміст поживних речовин у ґрунті. Науковий вісник НЛТУ України, 31(4), 88-92. https://doi.org/10.36930/40310414
Розділ
Екологія та довкілля