Ксилотрофні макроміцети мішаних хвойно-листяних лісостанів Львівського Розточчя

  • О. Г. Криницька Національний лісотехнічний університет України, м. Львів
  • В. Й. Яхницький Страдчівський навчально-виробничий лісокомбінат, смт Івано-Франкове
  • В. О. Крамарець Національний лісотехнічний університет України, м. Львів https://orcid.org/0000-0002-5978-3711
Ключові слова: грабово-сосново-дубові та сосново-букові деревостани, афілофорові гриби, санітарний стан

Анотація

Досліджено видовий склад ксилотрофних макроміцетів у грабово-сосново-дубових деревостанах (стаціонар кафедри лісівництва: секція I – 120-130-річне материнське насадження і 50-річні лісостани, відтворені природним шляхом після здійснених різних способів поступових рубань – секції II, III, IV) та в сосново-букових, букових і соснових деревостанах Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату. Найбільше різноманіття ксилотрофних макроміцетів виявлено в материнському деревостані. Серед дослідних секцій найбільшу видову різноманітність ксилотрофних грибів виявлено на секції III, де проведена рівномірна поступова двоприйомна рубка, найменшу – на секції II, де проведена рівномірна поступова триприйомна рубка. Однак таксаційні показники деревостанів, відновлених природним шляхом, не вплинули істотно на видовий склад афілофорових грибів. Гірший санітарний стан характерний для материнського деревостану на контрольній секції, що пов'язано із значним віком дерев і проведенням у 2013-2014 рр. на дослідних секціях доглядових рубань низовим методом. Загалом санітарний стан дуба на всіх контрольних секціях є гіршим порівняно із сосною та грабом. Для дерев дуба також встановлено найвищий коефіцієнт ослабленості на усіх дослідних секціях. Інтенсивність процесів диференціації дерев за санітарним станом найвищим є на контролі, де деревостан уже перейшов у вікову групу – перестиглі. У сосново-букових, чистих букових і соснових деревостанах формується склад ксилотрофних макроміцетів, ідентичний з грабово-сосново-дубовими лісостанами. Водночас бук і сосна у чистих деревостанах мають гірші показники санітарного стану, ніж у мішаних лісостанах. У чистих соснових і букових деревостанах вищим є коефіцієнт інтенсивності процесів диференціації дерев порівняно із мішаними насадженнями. Встановлено зростання кількості дерев із різноманітними патологіями та пошкодженнями в чистих деревостанах бука порівняно із мішаними. У чистих сосняках вищою є кількість дерев із стовбуровими гнилями та плодовими тілами трутовиків. У всіх обстежених мішаних деревостанах переважають макроміцети із екологічної групи сапротрофи на незруйнованій деревині. Серед паразитичних макроміцетів найбільшу небезпеку становлять Fomes fomentarius, Laetiporus sulphureus, Ganoderma applanatum, Porodaedalea pini, які є причиною втрати технічної якості деревини.

Біографії авторів

О. Г. Криницька, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

канд. с.-г. наук, ст. наук. співробітник, науково-дослідна частина

В. Й. Яхницький, Страдчівський навчально-виробничий лісокомбінат, смт Івано-Франкове

головний лісничий

В. О. Крамарець, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

д-р с.-г. наук, доцент, кафедра лісівництва

Посилання

Astapenko, V. V. (1990). Consortium ties of wood-destroying mushrooms in the middle Priangarye. Mycology and Phytopathology, 24(4), 289–298. [In Russian].

Bazyuk-Dubey, I. V. (2012). Ecological analysis micoflory Ukrainian Roztochya. Scientific Bulletin of UNFU, 22(2), 43–48. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2012_22.2_10

Bondartseva, M. A., & Parmisto, E. Kh. (1986). Keys to mushrooms of the USSR. The order of Aphyllophorales. Leningrad: Science. [In Russian].

Dudka, I. (2003). Macromycetes of the Ukrainian Carpathians, species diversity and protection. Proceedings of the Shevchenko scientific society: Ecological collection. Ecological problems of Carpathian Region, XII, 171–182. Retrieved from: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73582

Horshenin, M. M. (1972). Stationary studies of the influence of different methods of gradual felling on environmental conditions, productivity of stands and reforestation. Forestry research in Roztocze. Lviv: Kameniar, 14–24. [In Ukrainian].

Ivanenko, O. M. (2012). Consorts connection of populations aphyllophoroid fungi of the Kyivske Plato. Optimization and Protection of Ecosystems, 7, 167–178. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecooo_2012_7_21

Karpenko, A. D. (1981). Assessment of the state of forest stands under the influence of industrial emissions. Ecology and forest protection, 6, 39–43. [In Russian].

Kramarets, V. O., & Matsiakh, I. P. (2018). The role of biotic factors in spruce decline in the Ukrainian Carpathians. Proceedings of the forestry academy of sciences of Ukraine, 17, 121–132. https://doi.org/10.15421/411827

Krynttska, O. G. (2019). Forest-ecological principles of natural regeneration and formation of pine-oak forests in the conditions of the Lviv Roztochya: dissertation for earning PhD in agricultural sciences, specialty (06.03.03 – Forest Science and Forestry). Kharkiv, 22 p. Retrieved from: https://uriffm.org.ua/media/dissertation/aref_0.pdf

Krynytska, O. G. (2015). Influence of different methods of gradual felling on productivity and phytopathological condition of hornbeam-pine-oak stands of natural origin in the conditions of Lviv Roztocze. Abstracts of the reports of the International scientific-practical conference "Challenges of the XXI century and their solution in the forest complex and environment. Kyiv, 61–62. [In Ukrainian].

Krynytskyi, H. T., Chernyavskyi, M. V., Krynytska, O. H., Deineka, A. M., Kolisnyk, B. I., & Tselen, Ya. P. (2017). Close-to-nature forestry as the basis for sustainable forest management in Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 27(8), 26–31. https://doi.org/10.15421/40270803

Maksymchuk, N. V. (2013). Biological features of the spread of stem rot pathogens in oak plantations (on the example of DP "Bereznivske LH"). Scientific Herald of NULES of Ukraine. Series: Forestry and Decorative Gardening, 187(1), 266–271. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_lis_2013_187_1_44

Meshkova, V. L. (2011). Dynamics of sanitary condition of oak stands in the left-bank Forest Steppe of Ukraine after forest management operations. Forestry Journal, 1, 28–32. Retrieved from: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38840

Myklush, Y., Myklush, S., Havryliuk, S., & Savchyn, V. (2021). Main forestry and management indices of pine (Pinus sylvestris L.) stands involving beech (Fagus sylvatica L.) in composition of Ukrainian Roztochchia. Folia Forestalia Polonica, Series A – Forestry, 2, 81–87. https://doi.org/10.2478/ffp-2021-0009

Osypenko, N. I. (1972). Entomocomplexes of trunk pests of coniferous species at different types of tree death in the conditions of Ivano-Frankivsk educational and production forestry. Forestry research in Roztocze. Lviv, Kamenyar, 275–278. [In Ukrainian].

Sanitary rules in the forests of Ukraine. (2020). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/756-2016-%D0%BF#Text

Shevchenko, S. V. (1972). Features of growth of pine crops affected by shutte and twisting rust of pines. Forestry research in Roztocze. Lviv, Kamenyar, 267–274. [In Ukrainian].

Stasevytch, L. I. & Kharambura, Ya. J. (1996). Diseases and insect pests of Roztocze forest species. Scientific Bulletin of UkrDLTU, 5, 175–178. [In Ukrainian].

Stasevytch, L., & Kharambura, Ya. (2003). Diseases and phytophagous insects of the pine-tree (Pinus silvestris L.) in the Western region of Ukraine. Visnyk of Lviv university: Biology Series, 33, 42–46. Retrieved from: http://prima.lnu.edu.ua/faculty/biologh/wis/33/botanics/05/05.pdf

Stepanchik, V. V. (2010). Methodological approaches to assessing the sustainability of pine stands. Forest science of the XXI century: materials of the international scientific-practical conference dedicated to the 80th anniversary of the Forest Institute of the National Academy of Sciences of Belarus. Gomel: Forest Institute of the National Academy of Sciences of Belarus, 484–487. [In Russian].

Stepanchik, V. V., Vasilenko, A. I., & Savluk, S. V. (2010). Vitality structure of pine culture cenoses in the system for assessing their sustainability. Problems of forestry: collection of scientific articles. Gomel: Forest Institute of the National Academy of Sciences of Belarus, 70, 514–525. [In Russian].

Storozhenko, V. G. (2017). Fungal biotrophic wood-destroying biota in forest ecosystems of European Russia. Ulyanovsk Medico-biological Journal, 1, 147–154. Retrieved from: https://elibrary.ru/item.asp?id=28927230

Svetlova, T. V., & Zmitrovich, I. V. (2018). Polypores and other wood-dwelling Aphyllophorales fungi. Retrieved from: http://mycoweb-stv.ru/aphyllophorales/index.html

Tatarynova, O. K. (2003). Xylotrophic basidiomycetes of Olevsk physico-geographical region of Zhytomyrske Polissia. Scientific principles of biodiversity conservation, 5, 182–186. Retrieved from: http://www.ecoinst.org.ua/b5-2003/rs33.pdf

Tsyliuryk, A. V., & Shevchenko, S. V. (2008). Forest phytopathology. Kyiv: KVIC. [In Ukrainian].

Опубліковано
2021-09-09
Як цитувати
Криницька, О. Г., Яхницький, В. Й., & Крамарець, В. О. (2021). Ксилотрофні макроміцети мішаних хвойно-листяних лісостанів Львівського Розточчя. Науковий вісник НЛТУ України, 31(4), 76-81. https://doi.org/10.36930/40310412
Розділ
Лісове та садово-паркове господарство