Зумовленість і прояви сильватизації постаграрних екосистем Української частини транскордонного біосферного резервату "Західне Полісся"

  • М. М. Корусь Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, м. Львів
  • П. Т. Ященко Інститут екології Карпат НАН України, м. Львів
Ключові слова: Шацьке поозер'я, перелоги, вересовища, занесення і поширення насіння, стіна лісу

Анотація

Охарактеризовано зумовленість спонтанного заліснення (сильватизації) колишніх сільськогосподарських угідь в українській частині транскордонного біосферного резервату "Західне Полісся" (ТБР), яка територіально охоплює регіон Шацького поозер'я. Тут від 1983 р. функціонує Шацький національний природний парк, якому у 2002 р. було надано статус міжнародного резервату біосфери (БР) і включено у світову мережу біосферних резерватів ЮНЕСКО як "БР Шацький". Від 2012 р. цей резерват є складовою частиною білорусько-польсько-українського ТБР. Природоохоронні і рекреаційні форми землекористування на поозер'ї тепер стали домінантними, зменшилося сільськогосподарське використання земель. Показано, що активізація процесів сильватизації постаграрних екосистем зумовлена, передусім, соціально-економічними причинами. Із зміною суспільно-політичного устрою України у 90-х роках ХХ ст. виникли нові економічні відносини, зокрема змінився характер землекористування. Після ліквідації колгоспів чимало орних земель у регіоні вибули з інтенсивного господарського вжитку, значно збільшилася площа перелогів та неужитків, які почали спонтанно заліснюватися. Припинилося сінокісне й пасовищне використання боліт і сіяних лук, сформованих на осушених болотах, що зумовило розвиток відновних сукцесій природної рослинності на колишніх угіддях. Сильватизація набула характеру важливої екологічної проблеми через значні зміни у структурі рослинного покриву Шацького поозер'я. Розглянуто прояви відновних сукцесій рослинності після припинення орного та сінокісного використання земель. Показано, що заліснення відбувається відповідно до еколого-біотичних умов регіону та історичних особливостей землекористування. Спостерігається ренатуралізація рослинного покриву на суходолі, але відбувається подальша трансформація лук і боліт, які використовувалися як сінокоси й пасовища. Сильватизація проявляється як формування або соснового рідколісся, або ж густого березняку. Найбільша кількість природного поновлення берези – до 75 тис. на 1 га – відзначена на колишніх старооранках. Формування зімкнутого деревостану на старооранках може відбутися впродовж 10-12 років, особливо за близького розташування стіни лісу. Після заліснення змінюються фізико-хімічні параметри ґрунтів, зокрема зменшується кислотність торфових ґрунтів і зменшується вміст азоту в них. Наголошено на доцільності активного збереження локалітетів рідкісних видів і рослинних угруповань у процесі спонтанного заліснення постаграрних екосистем у межах української частини ТБР.

Біографії авторів

М. М. Корусь, Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, м. Львів

канд. біол. наук, пров. інженер, Шацька екологічна лабораторія

П. Т. Ященко, Інститут екології Карпат НАН України, м. Львів

канд. біол. наук, доцент, ст. наук. співробітник, відділ екосистемології

Посилання

Alekhina, O. V., et. al. (2014). Evolution of the state of ecosystems of the UNESCO "Vioreserve Shatsky" in the conditions of intensification of influence of climatic changes and anthropogenic factors. Nature of Western Polissya and adjacent territories: coll. Science. works for ed. F. V. Zuzuka, 11, (pp. 101–108). Lutsk. [In Ukrainian].

Gavrilov, S. O. (2009). Dynamics of agrophysical indicators of soil with long-term withdrawal from cultivation. Bulletin of ZhNAU, 2, 125–130. [In Ukrainian].

Gorshenin, N. M., & Shvydenko, A. I. (1977). Forestry: textbook. Lvov: ed. association "Vishcha school", 304 p. [In Russian].

Kaurichev, I. S. (Ed.). (1975). Soil Science. (2nd ed. add. and revised). Moscow: Kolos, 496 p. [In Russian].

Korchagin, A. A. (1976). The structure of plant communities. Field geobotany, T. 5. Leningrad: Science, Leningrad branch, 320 p. [In Russian].

Korus, M. M., & Yashchenko, P. T. (2009). Silvatization of agricultural ecosystems of Shatsk Lakeland as a manifestation of their renaturalization. Scientific Bulletin of Volyn National University named after Lesya Ukrainka. Biological Sciences, 2(2), 64–71. Lutsk: Tower. [In Ukrainian].

Luri, D. I., et. al. (2010). Dynamics of agricultural lands of Russia in the twentieth century and post-agronomic restoration of vegetation and soils. Moscow: GEOS, 416 p. [In Russian].

Matyunin, S., et. al. (2009). Three Polesie: a joint strategy for the protection and ecological use of the natural heritage of the Belarusian-Polish-Ukrainian border. Brest, 86 p. [In Ukrainian].

Nayda, V. S. (2008). Shatsk Biosphere Reserve is a Ukrainian component of the trilateral biosphere reserve "Western Polissya". Creation of a transboundary biosphere reserve and a regional ecological network in Polissya. Kyiv, 25–43. [In Ukrainian].

Parchuk, G., Yashchenko, P., & Goryn, A. (2015). Natural resources, organization of zonation of the Shatskyi Biosphere Reserve. 15 lat Poleskiego Parku Narodowego. Monographia, (pp. 83–93). Warsaw, Lublin, Urszulin, 360 p.

Pashkevich, N. A., & Gavrilov, S. O., Zuzuka, F. V. (Ed.). (2012). Transformation of vegetation of fallow lands on the territory of Shatsk National Nature Park. Nature of Western Polissya and adjacent territories: coll, 9, (pp. 139–142). Lutsk: Volyn. nat. Univ. Lesya Ukrainka. [In Ukrainian].

Shpakivskaya, I. M. (2016). Agrogenic transformation of morphological, physicochemical and ecophysiological properties of sod-podzolic soils of Volyn Polesie (Ukraine). Problems of rational use of natural resources and sustainable development of Polesie: collection of reports. int. scientific conf., 2, (pp. 80–83). Minsk: Belarusian Science. [In Russian].

Sotnik, L. P., & Popovich, S. Yu. (2012). Forest vegetation of the Biosphere Reserve Shatsky. Kyiv: TsP COMPRINT, 136 p. [In Ukrainian].

Telesnina, V. M. (2015). Post-agrogenic dinamics of vegetation and soil properties during demutation succession in the southern taiga. Forestry, 4, 192–205. [In Russian].

Vorobiev, D. V. (1967). Methodology for forest typological research. (2nd ed. add. and revised). Kiev: Harvest, 383 p. [In Russian].

Yashchenko, P. T., & Nadorozhnyak, O. Ya. (2003). Silvatization as a process and factor of renaturalization of natural ecosystems of Western Polissya. Forestry research in Ukraine (IX Pogrebnyakov readings): a collection of scientific and technical works. Lviv: Scientific Bulletin of UNFU, 13(3), 171–176. [In Ukrainian].

Yashchenko, P. T., Gorun, A. A., Mateychik, V. I., & Tkachuk, O. V. (2003). Peculiarities of spontaneous afforestation of the upper reaches of the Pripyat river valley. Forestry research in Ukraine (IX Pogrebnyakov readings: a collection of scientific and technical works. Scientific Bulletin of UNFU, 13(3), 257–263. [In Ukrainian].

Yashchenko, P., Korus, M., Mateychik, V., & Turych, V. (2018). Manifestations of silvatization of ecosystems of Shatsk National Nature Park. Status and biodiversity of ecosystems of Shatsk National Nature Park and other protected areas. Shatsk: materials of sciences. conf. Lviv: Spolom,122–131. [In Ukrainian].

Yashchenko, P., Korus, M., Mateychik, V., & Turych, V. (2019). Peculiarities of silvatization of post-agrarian ecosystems of the Ukrainian part of the international Polish-Belarusian-Ukrainian biosphere reserve "Western Polissya". Actual problems of environmental protection of Ukrainian-Polish border areas: thesis add. international Science. practice. conf, (pp. 82–83), Lviv-Ivano-Frankove, October 23-25. Lviv: PAIS. [In Ukrainian].

Yurchuk, P. V., et. al. (2014). Rarities of biota of the Shchak National Nature Park (distribution, habitats, threats and conservation). Kyiv: TsP KOMPRINT, 111 p.

Опубліковано
2021-04-29
Як цитувати
Корусь, М. М., & Ященко, П. Т. (2021). Зумовленість і прояви сильватизації постаграрних екосистем Української частини транскордонного біосферного резервату "Західне Полісся". Науковий вісник НЛТУ України, 31(3), 68-73. https://doi.org/10.36930/40310310
Розділ
Лісове та садово-паркове господарство