Quercus Robur L. в історичних насадженнях Національного дендрологічного парку "Софіївка" НАН України за різних фітоценотичних умов

Ключові слова: видова структура, вікові групи, природне відновлення, штучне походження, домінантний вид, стратегія догляду, оптимізація

Анотація

Проаналізовано видову, вікову, морфологічну та просторову структури насаджень Q. robur в історичному масиві "Дубинка" Національного дендрологічного парку "Софіївка" НАН України. Визначено розподіл території масиву "Дубинка" на дві частини, які відрізняються екологічними та фітоценотичними умовами. Аналізуючи вікову структуру насадження Q. robur, встановлено штучне створення та підтримку визначеної частки дерев дуба у структурі нижньої частини масиву "Дубинка" впродовж всієї історії його розвитку як культурфітоценозу. Не виявлено старих вікових дубів на плакорній частині масиву, що свідчить про наявність екологічних умов, які не сприяють деревам-довгожителям. Доведено можливість утримування чистих насаджень Q. robur на плакорі лише за умов формування та підтримки штучного ценозу. Встановлено кількісну частку Q. robur у видовій структурі нижньої частини деревостану – 12,8 %. З'ясовано неспроможність насіннєвого відновлення дуба у структурі деревостану масиву "Дубинка" впродовж всієї історії розвитку ценозу. Визначено дуже слабке самовідновлення Q. robur у нижній частині масиву у початковий період розвитку фітоценозу, про що свідчить істотна вікова різниця між першою та другою групами дерев у 130 років. Доведено стійку здатність домінування граба у лісовому ценозі дендропарку впродовж останніх 70 років. Встановлено зменшення інтенсивності доглядових рубань близько 100 років тому та переведення режиму утримання нижньої частини масиву до більш природних тенденцій розвитку фітоценозу. Виявлено, що чотири вікових групи дерев дуба сигналізують про етапи формування насаджень Q. robur одночасно на території всього масиву "Дубинка". На початку кожного етапу садівники парку вирубували малоцінні види та їх підріст, залишаючи окремі екземпляри бажаних у структурі ценозу дерев. У нижній частині схилу доглядовими рубаннями формували деревостан подібний до природних дубово-грабових угруповань, у структурі яких домінують Carpinus betulus L., Acer platanoides L., Q. robur та Fraxinus excelsior L. У плакорній частині формування чистих насаджень Q. robur в історичному плані є пріоритетним напрямом утримання цієї території як паркового культурфітоценозу. Надано рекомендації зі збереження та оптимізації насаджень Q. robur у культурфітоценозах дендропарку "Софіївка" щодо контролю підросту F. excelsior як едифікатора та C. betulus як повноцінної складової другого ярусу в дубово-грабових угрупованнях. Рекомендовано збільшити частку дуба у структурі ценозу нижньої частини масиву замість малоцінних видів та претендентів на домінування, а також штучно підтримувати визначену частку дерев дуба у структурі культурфітоценозу для збереження чистих насаджень Q. robur на території плакорної частини.

Біографії авторів

Ю. О. Рум'янков, Національний дендрологічний парк "Софіївка" НАН України, м. Умань

канд. біол. наук, наук. співробітник, завідувач лабораторії ландшафтного дизайну та проектування відділу дендрології та паркобудівництва

О. Л. Порохнява, Національний дендрологічний парк "Софіївка" НАН України, м. Умань

канд. біол. наук, ст. наук. співробітник, лабораторія ландшафтного дизайну та проектування, відділ дендрології та паркобудівництва

Г. І. Музика, Національний дендрологічний парк "Софіївка" НАН України, м. Умань

канд. біол. наук, завідувач відділу дендрології та паркобудівництва

В. М. Грабовий, Національний дендрологічний парк "Софіївка" НАН України, м. Умань

канд. біол. наук, заступник директора з наукової роботи

Посилання

Alekseev, A. S. (2003). Monitoring lesnykh ekosistem. (2nd ed. add. and revised). St. Petersburg: LTA. [In Russian].

Alekseev, V. A. (1989). Diagnostika zhiznennogo sostoianiia derevev i drevostoev. Lesovedenie, 4, 51 57. [In Russian].

Alentev, P. N. (1990). Problemy vosstanovleniia i vyrashchivaniia dubrav. Maykop. [In Russian].

Borodaevskii, L. S. (1909). Usykhanie lesa v Maiatckoi dache Maiatckogo lesnichestva Kharkovskoi gubernii. Lesnoy zhurnal, 6, 688 711. [In Russian].

Iarmishko, V, T., Gorshkov, V. V., & Stavrova, N. I. (2003). Vitalitetnaia struktura Pinus sylvestris L. V lesnykh soobshhestvakh s raznoi stepeniu i tipom antropogennoi narushennosti (Kolskii poluostrov). Rastitelnye resursy, 39(4), 1 20. [In Russian].

Kalinichenko, N. P. (2000). Dubravy Rossii. Moscow: VNIITSlesresurs. [In Russian].

Kalinichenko, N. P., & Novoseltcev, V. D. (1990). Problemy ustoichivosti i produktivnosti dubrav SSSR. Upr. lesami i sovremen. dostizheniia les. nauki v SSSR, 145 154. [In Russian].

Karpechenko, K. A., Karpechenko, I. Iu., Zemlianukhina, O. A., Veprintcev, V. N., Kondrateva, A. M., Karpechenko, N. A., & Kalaev, V. N. (2013). Izuchenie metabolizma pliusovykh derevev duba chereshchatogo (Quercus robur L.) Fundamentalnye issledovaniia, 1, 287 291. [In Russian].

Kelly, P. M., Munro, M. A. R., Hughes, M. K., & Goodness, S. M. (1989). Climate and signature years in west European oaks. Nature, 340, 57 60.

Kharchenko, N. A. (2012). K voprosu o estestvennom vozobnovlenii duba chereshchatogo pod pologim materinskim drevostoem. Scientific journal KubGAU, 76, 1 13. [In Russian].

Kosarevskiy, I. A. (1951). Gosudarstvennyy zapovednik "Sofievka". Kiev: Izd-vo Akademii arkhitektury USSR. [In Russian].

Kosenko, I. S., Khraban, H. Yu., Mitin, V. V., & Harbuz, V. F. (1996). Dendrolohichnyy park "Sofiivka". Kyiv: Naukova dumka. [In Ukrainian].

Lipa, A. L. (1948). Sofievka Umanskiy gosudarstvennyy zapovednik (1796 1946). Kiev: Izd-vo AN USSR.

Mirkin, B. M., & Rozenberg, G. S. (1978). Fitotcenologiia: Printcipy i metody. Moscow: Science, 268 p. [In Russian].

Polozhentcev, P. A. (1980). K etiologii otmiraniia dubrav. Prichiny usykhaniia dubrav Moldavii: Sb. statei., 143 151. [In Russian].

Rabotnov, T. A. (1950). Zhiznennye tcikly mnogoletnikh travianistykh rastenii v lugovykh tcenozakh. Proceedings of the Botanical Institute AN SSSR, 3(6), 201 204. [In Russian].

Rozhkov, A. A., & Kozak, V. T. (1984). Ustoichivost lesov. Moscow: Agropromizdat. [In Russian].

Rumiankov, Y. O. (2019). Pryskorene vidmyrannia duba chereshchatoho (Quercus robur L.) u parkovomu fitotsenozi dilianky "Dubynka" Natsionalnoho dendrolohichnoho parku "Sofiivka" NAN Ukrainy. Journal of Native and Alien Plant Studies, 15, 125 132. https://doi.org/10.37555/.15.2019.184913

Semerikov, L. F. (1986). Populiatcionnaia struktura drevesnykh rastenii (na primere vidov duba Evropeiskoi chasti SSSR i Kavkaza). Moscow: Science. [In Russian].

Slepykh, A. A., & Korshykov, Y. Y. (2015). Yzmenchyvost duba chereshchatoho (Quercus robur L.) po fenotypycheskym pryznakam lystev v Stepnoi zone Ukrayny. Bulletin of the Odessa National University. Biology, 20(2), 30 41. [In Ukrainian].

Viscosi, V., Lepais, O., Gerber, S., & Fortini, P. (2009). Leaf morphological analyses in four European oak species (Quercus) and their hybrids: A comparison of traditional and geometric morphometric methods. Plant Biosystems, 143(3), 564 574.

Vorontcov, A. I. (1978). Patologiia lesa. Moscow: Lesn. prom-t. [In Russian].

Опубліковано
2021-04-29
Як цитувати
Рум’янков, Ю. О., Порохнява, О. Л., Музика, Г. І., & Грабовий, В. М. (2021). Quercus Robur L. в історичних насадженнях Національного дендрологічного парку "Софіївка" НАН України за різних фітоценотичних умов. Науковий вісник НЛТУ України, 31(3), 34-40. https://doi.org/10.36930/40310305
Розділ
Лісове та садово-паркове господарство