Оцінювання фітомеліоративної ролі зелених насаджень парків і скверів північного району міста Рівне

Ключові слова: пил; газостійкість; фітонцидність; коефіцієнт фітомеліоративної ефективності

Анотація

Досліджено фітомеліоративну роль парків і скверів найбільш антропогенно навантаженого північного району Рівного. З'ясовано, що в межах досліджуваного району налічується три парки і сім скверів, зелені насадження яких представлені 26 родинами, 46 родами, 80 таксонами з домінуванням родин Rosaceae Juss., Salicaceae Lindl. та Oleaceae Lindl. Встановлено, що у парках та скверах зростає 24 види дерев і кущів з пилозахисними властивостями, 42 види газостійких і середньогазостійких та 8 видів слабогазостійких, 34 види деревно-чагарникових рослин з фітонцидними властивостями. Виявлено, що найвищі показники затримання пилу мають Tilia cordata L., Salix alba L. та Syringa vulgaris L. і становлять 1,903±0,246; 0,876±0,357 та 0,862±0,073 мг/см2 листка відповідно. Найменше затримує пил Sorbus aucuparia L. (0,151±0,047 мг/см2 листка). У північному районі за рівня озеленення 13,6 % росте 55,3 % газостійких видів та 44,7 % – з фітонцидними властивостями, які виконують сануючі функції. З'ясовано, що баланс продукування кисню і поглинання вуглекислого газу зеленими насадженнями парків і скверів на досліджуваній території становить 2,3 тис. т О2 та 2,03 тис. т СО2 за рік відповідно. Виявлено, що для більшості об'єктів озеленення характерний порівняно високий показник коефіцієнта фітомеліоративної ефективності від 6,166 до 8,955. Низький показник з коефіцієнтом 1,069-1,768 встановлено тільки для трьох скверів, які мають спрощену структуру фітоценозів та недостатню кількість деревно-чагарникових рослин. Запропоновано рекомендації для підвищення фітомеліоративної ефективності зелених насаджень парків і скверів досліджуваного району міста.

Біографії авторів

Н. В. Денисюк, Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне

ст. викладач, кафедра біології та здоров'я людини

В. Й. Мельник, Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне

канд. геогр. наук, доцент, кафедра біології та здоров'я людини

Посилання

Babaeva, T. M. (2019). Ochistka zagriaznennykh tiazhelymi metallami pochv metodom fitomelioratcii. Biulleten nauki i praktiki, 9(5), 234–238. https://doi.org/10.33619/2414-2948/46/28

Brodovich, T. M., & Brodovich, M. M. (1979). Derevia i kustarniki zapada USSR: atlas. Lvov: Vishha shkola, 250 p. [In Russian].

Genik, Ia. V. (2013). Kriterii otciniuvannia efektivnosti fitomelioratcii porushenykh ekosystem. Scientific Bulletin of UNFU, 23(17), 90–94. Retrieved from: https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2013/23_17/90_Gen.pdf. [In Ukrainian].

Holubets, M. A., Maryskevych, O. H., Krok, B. O., Kozlovskyi, M. P., Bashta, A.-T. V., Hnativ, P. S., Hrynchak, M. M., Shpakivska, I. M., & Yavornytskyi, V. I. (2003). Ekolohichnyi potentsial nazemnykh ekosystem. Lviv: Polli, 180 p. [In Ukrainian].

Kartograficheskie dannye. (2020). Google. Ukraina. Rovno. Retrieved from: https://www.google.com/maps/@50.6157514,26.2458176,179m/data=!3m1!1e3 (Accessed: 11.02.2020) . [In Russian].

Kaspruk, O. I. (200). Fitomelioratyvna efektyvnist parkovykh fitotsenoziv KZZM Lvova. Scientific Bulletin of UNFU, 13(5), 282–287. [In Ukrainian].

Kokhno, M. A. (Ed.), Hordiienko, V. I., Zakharenko, H. S., et al. (2001). Dendroflora Ukrainy. Dykorosli ta kultyvovani dereva y kushchi. Holonasinni: Dovidnyk; NAN Ukrainy, Nats. bot. sad im. M. M. Hryshka. Kyiv: Vyshcha shk., 207 p. [In Ukrainian].

Kokhno, M. A. (Ed.), Parkhomenko, L. I., Zarubenko, A. U., et al. (2002). Dendroflora Ukrainy. Dykorosli y kultyvovani dereva i kushchi. Pokrytonasinni: dovidnyk. Kyiv: Fitosotsiotsentr, part 1, 448 p. [In Ukrainian].

Kucheriavyi, V. P. (2003). Fitomelioratsiia: navch. posibnyk. Lviv: Svit, 219–220. [In Ukrainian].

Kucheriavyi, V. P. (2005). Ozelenennia naselenykh mists: pidruchnyk. Lviv: Svit, 173 p. [In Ukrainian].

Lukianchuk, N. H., & Martyniuk, Kh. Ya. (2016). Fitomelioratyvna efektyvnist vulychnykh fitotsenoziv yak odyn iz parametriv ekolohichnoho vymiru zbalansovanoho rozvytku mista. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 14, 217–222. [In Ukrainian].

Mosyakin, S. L., & Fedoronchuk, M. M. (1999). Vascular Plants of Ukraine: A nomenclatural Checklist. Kyiv, 345 p.

Rakov, A. Iu. (2016). Fitomelioratciia – fundamentalnoe sredstvo. Mezhdunarodnyi nauchno-issledovatelskii zhurnal, 1(43), part 2, 107-108. Retrieved from: https://doi.org/10.18454/IRJ.2016.43.107

Zaiachuk, V. Ya. (2014). Dendrolohiia. Lviv: SPOLOM, 676 p. [In Ukrainian].

Zelenskaia, T. G., Stepanenko, E. E., & Mandra, Iu. A. (2014). Izmerenie stepeni zapylennosti listovoi plastiny berezy povisloi, proizrostaiushhei vdol osnovnykh avtomobilnykh dorog g. Stavropolia. Aktualnye voprosy ekologii i prirodopolzovaniia: sbornik materialov Mezhdunarodnoi nauchno-prakticheskoi konferentcii. Stavropol: AGRUS Stavropolskogo gos. agrarnogo un-ta, 45–48. [In Russian].

Опубліковано
2020-06-04
Як цитувати
Денисюк, Н. В., & Мельник, В. Й. (2020). Оцінювання фітомеліоративної ролі зелених насаджень парків і скверів північного району міста Рівне. Науковий вісник НЛТУ України, 30(2), 38-43. https://doi.org/10.36930/40300207
Розділ
Лісове та садово-паркове господарство