Вплив нанесення лакофарбових матеріалів на блиск термомеханічно модифікованого березового (Betula Verrucosa) шпону

  • Ю. В. Максимів Національний лісотехнічний університет України, м. Львів
  • Т. Кристофяк Познанський природничий університет, м. Познань
Ключові слова: рівень блиску; шліфування; лущений шпон; вальцування

Анотація

Зовнішній вигляд деревини та виробів з неї є одним з ключових факторів у виборі матеріалів. Одними з основних властивостей поверхні матеріалу є колір та блиск. Високий рівень блиску поверхні надає продукту більш преміального та приємного вигляду. Шпонування, як одна з технологій термічного модифікування, призначене для покращення деяких механічних, а також естетичних властивостей деревини, зокрема її блиску. Нанесення лакофарбових виробів здійснюють з подібною метою – покращення зовнішнього вигляду поверхні та її захист від зовнішніх впливів. Мета цього дослідження – встановити динаміку зміни рівня показника блиску термомеханічно модифікованої деревини після нанесення лакового покриття та порівняння його з немодифікованою деревиною. Для цього використано шпон, виготовлений з берези способом лущення (Betula verrucosa), модифікований за температури 150, 180 та 210 °С за допомогою контрольованого пресу ХОМко. На модифікований шпон було нанесено один або два шари лакового покриття, із або без міжшарового шліфування. Оцінювали блиск під кутами 20, 60 та 85° за допомогою блискоміра Erichsen PICOGLOSS 503. Проаналізувавши результати експерименту, з'ясовано, що в разі нанесених двох шарів лаку рівень блиску вищий, ніж за одного, що міжшарове шліфування не дає відчутного ефекту на блиск поверхні лакованої термомеханічно модифікованої деревини та що вибір клею може вплинути на кінцевий показник рівня блиску.

Біографії авторів

Ю. В. Максимів, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

аспірант, кафедра технологій деревинних композиційних матеріалів, целюлози та паперу

Т. Кристофяк, Познанський природничий університет, м. Познань

PhD, відділ клеєння та опорядження деревини

Посилання

Akgul, M., & Korkut, S. (2012). The effect of heat treatment on some chemical properties and colour in Scots pine and Uludag fir wood. African Journal of Biotechnology, 7(21), 2854–2859.

Aksoy, A., Deveci, M., Baysal, E., & Toker, H. (2011). Colour and gloss changes of Scots pine after heat modification. Wood Research, 56(3), 329–336.

Anonymous. (2003). Przemysłowe lakierowanie powierzchni drzewnych. Katalog firmy Akzo Nobel, (pp. 1–23).

Bakar, F. B., Hiziroglu S., & Tahir P. (2013). Properties of some thermally modified wood species. Materials and Design, 43, 348–355.

Bekhta, P., & Niemz, P. (2003). Effect of high temperature on the changes in colour, dimensional stability and mechanical properties of spruce wood. Holzforschung, 57(5), 539–546.

Bekhta, P., Proszyk, S., & Krystofiak, T. (2014). Colour in short-term thermo-mechanically densified veneer of various wood species. European Journal of Wood and Wood Products, 72(6), 785–797.

Bekhta, P., Proszyk, S., Krystofiak, T., Sedliáčik, J., Novak, I., & Mamonova, M. (2015b). Effects of short-term thermo mechanical densification on the structure and properties of wood veneers. Wood Material Science & Engineering, 1–15.

Bekhta, P., Proszyk, S., Lis, B., & Krystofiak, T. (2014). Gloss of thermally densified alder (Alnus glutinosa Goertn.), beech (Fagus sylvatica L.), birch (Betula verrucosa Ehrh.), and pine (Pinus sylvestris L.) wood veneers. European Journal of Wood and Wood Products, 72(6), 799–808.

Budakci, M., Ozcifci, A., Cinar, H., & Sonmez, A. (2009). Effects of application methods and species of wood on color changes of varnishes. African Journal of Biotechnology, 8(21), 5964–5970.

Cakicier, N., Korkut, S., Korkut, D. S., Kurtoglu, A., & Sonmez, A. (2011). Effects of QUV accelerated aging on surface hardness, surface roughness, glossiness, and color difference for some wood species. Int J Phys Sci, 6(8), 1929–1939.

Hill, C. (2006). Wood modification – chemical, thermal and other processes. Chichester: John Wiley & Sons Ltd., pp. 1–239.

Korkut, D. S., & Guller, B. (2008). The effects of heat treatment on physical properties and surface roughness of red-bud maple (Acer trautvetteri Medw.) wood. Bioresource Technology, 99, 2846–2851.

Lis, B., Krystofiak, T., Proszyk, S., Bekhta, P., Wojkiewicz, B., & Muszyńska, M. (2016). Investigations of the colour and gloss degree of TM densification beech veneers and finished with acrylic lacquer coatings. Investigations of the colour and gloss of TM densified beech veneers finished with acrylic lacquer. Implementation of wood science in woodworking sector: 27th International Conference on Wood Science and Technology (ICWST), (pp. 143–151). Zagreb, Croatia, October 13–14.

Poncsak, S., Kocaefe, D., Bouazara, M., & Pichette, A. (2006). Effect of high temperature treatment on the mechanical properties of birch. Wood Science Technology, 40, 647–668.

Safin, R. G., Khasanshin, R. R., Shaikhutdinova, A. R., & Safina, A. V. (2014). Research of heating rate while thermo modification of wood. World Applied Sciences Journal, 30(11), 1618–1621.

Salca, E. A., & Hiziroglu, S. (2014). Evaluation of hardness and surface quality of different wood species as function of heat treatment. Materials and Design, 62, 416–423.

Todorovic, N. V., Popović, Z., Milić, G., & Popadić, R. (2012). Estimation of heat-treated beechwood properties by color change. BioResources, 7(1), 0799–0815.

Опубліковано
2019-12-26
Як цитувати
Максимів, Ю. В., & Кристофяк, Т. (2019). Вплив нанесення лакофарбових матеріалів на блиск термомеханічно модифікованого березового (Betula Verrucosa) шпону. Науковий вісник НЛТУ України, 29(10), 66-70. https://doi.org/10.36930/40291012