Якість страхових послуг та екологічна свідомість регіону баден-вюртемберг на підставі власних досліджень

Ключові слова: екологічна свідомість; страхування; якість обслуговування; SERVQUAL; страхове обслуговування

Анотація

Обґрунтовано актуальність проведення досліджень щодо якості страхових послуг у регіонах для розуміння їх екологічної сутності. При цьому особливу увагу зосереджено на трактуванні екологічної свідомості власників компаній і мешканців регіону, а також на її значенні у страховій діяльності. Діагностовано та встановлено взаємозв'язок між рівнем якості обслуговування та іміджем компаній, що не страхують життя. Оцінено рівень дисонансу між тим, що очікує індивідуальний клієнт, і тим, що страхова компанія надає у сфері екологічного страхування, тобто визначено рівень надання послуг з погляду індивідуального клієнта, у триваліший або коротший час. Крім цього, обґрунтовано визначення корисності методу SERVQUAL для побудови іміджу страхової компанії у відділі II на основі якості послуг (модель прогалин). З огляду на це, сформульовано гіпотези про те, що підвищення страхової обізнаності індивідуальних клієнтів у сфері екологічного страхування впливає на збільшення рівня страхової послуги, що надається страховими компаніями, способом визначення рівня дисонансу (розриву), що виникає між очікуванням клієнта і того, що йому надає постачальник послуг у короткій або довготерміновій перспективі. Представлено модель якості страхових послуг, яка орієнтована на суб'єктивне сприйняття клієнтами рівня якості та містить п'ять напрямків: інфраструктуру, швидкість, повноту, надійність і співчуття, перелік з 22 претензій для оцінки значущості очікувань клієнтів щодо індивідуальних очікувань, а також, наскільки очікується їх виконання. Цю проблему та гіпотезу дослідження проаналізовано теоретично, де значення якості страхових послуг буде представлено як чинник підвищення екологічної обізнаності мешканців, а також емпірично, де будуть представлені результати власних досліджень, проведених методом SERVQUAL у 2015, 2016 та 2017 рр. серед жителів Баден-Вюртемберга, які уклали угоду про страхування майна у сфері охорони навколишнього середовища. Дослідження проведено на підставі статистичних досліджень: 614585.

Біографії авторів

P. M. Garasyim, Університет Яна Кохановського, м. Кельце

д-р екон. наук, професор, завідувач кафедри обліку і аудиту

J. W. Przybytniowski, Університет Яна Кохановського, м. Кельце

д-р екон. наук, професор, кафедра менеджменту

N. M. Klym, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

канд. екон. наук, доцент, кафедра обліку і аудиту

Посилання

Adamowicz, M. (2004). Integration of agricultural and environmental policies as a way for sustainable development of rural areas. CEESA – Central and Eastern European Sustainable Agriculture. Retrieved from: www.ceesa.de/NitraPapers/Adamowicz.pdf, 2004: online: 26.07.2018. [In Polish].
AfterMarket.pl (2019). Your business starts with a domain. Find it. Retrieved from: www.slownik-online.pl/kopalinski/5277E06541747D8FC12565B500672F7C.php [online: 10.07.2018]
Bailey, N. J., Swinerd, G. G., Lewis, H. G., & Crowther, R. (2010). Global vulnerability to near-Earth object impact. Risk Management: an International Journal, 12.
Bohdanowicz, P. (2006). Turystyka a świadomość ekologiczna. Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek, 68 p.
Chi-Ang Lin, & Siqn Zheng. (2017). Environmental Economics and Sustainability. Wiley Blackwell, 1–6. Oxford.
Davis, B., & Sumara, D. (2007). Complexity science and education. Reconceptualizing the teacher's role in learning. Interchange, 38, 53–67. https://doi.org/10.1007/s10780-007-9012-5
Doś, A. (2011). Ryzyko ekologiczne przedsiębiorstw na rynku ubezpieczeń majątkowych. Warszawa: Poltext, 79 p.
Fiedor, B., & Graczyk, A. (2015). Instrumenty ekonomiczne II Polityki ekologicznej państwa. Prace Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego we Wrocławiu, 409, 127–139.
Flath, M. (2010). Learning strategies and conceptions for farms as sites of learning. In Academic foundation of learning on farms. (Series of the Competence Centre for Regional Learning). (Vol. 2). Competence Centre of Regional Learning, University of Vechta, 98 p.
Gadenne, D. I., Kennedy, J., & Mckeiver, C. (2009). An Empirical Study of Environmental Awareness and Practices in SMEs. Journal of Business Ethics, 84, 45–63.
Górka, K., Poskrobko, B., & Radecki, W. (1998). Ochrona Środowiska, problemy społeczne, ekonomiczne i prawne. Warszawa: PWE, 78 p.
Green Paper. (2014). Summary responses received to the European Commission's Green Paper on the insurance of natural and man-made disasters. January 15.
Hadzigeorgiou, Y. (2013). The Development of Environmental Awareness Through School Science: Problems and Possibilities. International Journal of Environmental and Science Education, 8(3), 405–426.
Hart, R. A. (2017). Children's participation. The Theory and Practice of Involving Young Citzens in Community Development and Environmental Care. London –New York: Routledge, pp. 10–17.
Hłobił, A. (2010). Teoria i praktyka edukacji ekologicznej na rzecz zrównoważonego rozwoju. Problemy Ekorozwoju. Problems of Sustainable Development, 5(2), 87–94.
Johnson, L. (2013). Index insurance and articulation of risk-bearing. Environmental and Planning A 45, 2663–2681. https://doi.org/10.1068/a45695
Kalinowska, A. (2013). Czy człowiek współczesny zdolny jest do dialogu ze środowiskiem? Biuletyn Polskiego Komitetu ds. UNESCO.
Krajewski, P. (2018). Nowe spojrzenie na ochronę środowiska i prawa człowieka z perspektywy jego potrzeb. Problemy Ekorozwoju, 13(2), 27–32. Lublin.
Labatt, S., & White, R. (2007). Carbon Finance. John Wiley & Sons, 105–108. New York.
Machnik-Słomka, J., & Kłosok-Bazan, I. (2017). The Problem of Environmental Awareness in Terms of The Eco-Innovation Implementation in Enterprises. Economic and Environmental Studies, 17(2), 221–234. https://doi.org/10.25167/ees.2017.42.5
Maśniak, D. (2003). Ubezpieczenia ekologiczne. Kraków: Zakamycze, 119 p.
Maśniak, D. (2014). Ubezpieczenia jako instrument zarządzania katastrofami spowodowanymi przez człowieka – perspektywa unijna. Prawo Asekuracyjne, 3(80), 140–143. Warszawa.
Parasuraman, A., Zeithaml, V. A., & Berry, L. L. (1985). A Conceptual Model of Service Quality and Its Implications for Future Research. Journal of Marketing, 49, 31–55.
Poskrobko, B. (Ed.). (2007). Zarządzanie środowiskiem. Warszawa: PWE, 61 p.
Przybytniowski, J. W. (2013). Financing Instrument for Risks Managing. Polish Experience, Business: Theory and Practice, 14(3), 217–227. Verslas: Vilnius Gediminas Technical University.
Rutkowska, M., & Popławski, Ł. (2017). Instrumenty ekonomiczne w ochronie środowiska ze szczególnym uwzględnieniem ubezpieczeń ekologicznych. Studia i Prace WNEiZ Uniwersytetu Szczecińskiego w Szczecinie, 47(1), 47–55.
Sayth, M. L., & Yilmazcoban, M. (2007). Rural Awareness of Environmental Issus: the Case of Turkey. Polish Journal of Environmental Studies, 16(2), 177–182.
Sederevičiūtė-Pačiauskienė, Ž, Žilinskaitė-Vytienė, V., & Valantinaitė, I. (2017). A Three-dimensional Aproach in Education for Sustainable Future. Problems of Sustainable Development, 12(1), 63–69. Lublin.
Sordyl, G., & Płonka, M. (2010). Ubezpieczenia ekologiczne, jako metoda finansowania ryzyk w górnictwie. Wiadomości Ubezpieczeniowe, 1, 95. Warszawa.
Stary Testament. (2003a). Księga Rodzaju 1, Dzieje początków świata i ludzkości. Świat stworzony przez Boga (pp. 26–27). Poznań: Wydawnictwo Pallottinum w Poznaniu.
Stary Testament. (2003b). Księga Rodzaju 3, Upadek pierwszych ludzi (17–18); Poznań: Wydawnictwo Pallottinum w Poznaniu. [In Polish].
Taylor, N., M., Littledyke, Ch. Eames, & Coll, R. K. (Eds.). (2009). Environmental Education in Context An International Perspective on the Development of Environmental Education. Rotterdam, Boston, Taipei: Sense Publishers, pp. 3–8.
Wielewska, I. (2016). Ecological Investments as an Element of Environmental Management: Case of Agribusiness Companies. Journal of Agribusiness and Rural Development, 1(39), 199–206. https://doi.org/10.17306/JARD.2016.23
Zecha, S. (2010). Environmental knowledge, attitudes and actions of Bavarian (Southern Germany) and Asturian (Northern Spain) adolescents. International Research in Geographical and Environmental Education, 19, 227–240. https://doi.org/10.1080/10382046.2010.496982
Zuzek, D. K. (2017). Świadomość ekologiczna przedsiębiorców jako element zrównoważonego rozwoju. Studia Ekonomiczne. Zeszyty naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego w Katowicach. (pp. 164–166). Katowice.
Опубліковано
2019-04-25
Як цитувати
Garasyim, P. M., Przybytniowski, J. W., & Klym, N. M. (2019). Якість страхових послуг та екологічна свідомість регіону баден-вюртемберг на підставі власних досліджень. Науковий вісник НЛТУ України, 29(4), 16-23. https://doi.org/10.15421/40290403