Дослідження традицій у сучасній побутовій культурі українців: міждисциплінарний аспект
Анотація
Розглянуто проблему дослідження традиції в різних аспектах культури. Потреба у синтезованому понятті "традиція" надзвичайно велика, оскільки потрібно інтегровано виразити всі види соціально організованих стереотипів людської діяльності. Ця інтеграція не означає нівелювання конкретних форм, ігнорування розбіжностей між ними. Йдеться тільки про те, щоб ці розбіжності вивчали у межах єдиного, спільного класу явищ. У традиції закладено надзвичайно важливий момент – відповідальність людини і суспільства за наслідки своїх дій і устремлінь. Здатність бути відповідальним за свої вчинки не з'являється автоматично, а є наслідком постійно діючого процесу взаємодії духовних чинників зі станом середовища, в якому відбувається зародження, становлення і розвиток традицій. Традиція кристалізує поле дії побутової етики, в межах якої висвічується весь спектр повсякденної діяльності як творчої співпраці людини з природою, з іншими людьми. Розуміння і усвідомлення цього є розумінням і усвідомленням того, що творчість поза традицією призводить до дисгармонії, розщеплення, руйнування і врешті-решт до загибелі. Порушення гармонії між людиною і природою, що зображені у міфології українського народу як прагнення розкрити одвічні табу і заборони (оволодіти якимось незвичайним вмінням, бачити підземні багатства тощо), завжди призводило до трагічних наслідків. Динамізм сучасності створює ілюзію, що традиції перестали відігравати в побутовому і суспільному житті якусь істотну роль. Але і сьогодні традиція продовжує залишатись універсальним механізмом, що завдяки селекції життєвого досвіду, його збереженню і просторово-часовій передачі дає змогу досягати необхідних для існування усіх соціальних організмів стабільності і стійкості.
Завантаження
Посилання
Godfrua, Zh., & Arakelova, G. G. (Ed.). (1992). Chto takoe psikhologiia. (Alipova, N. N., Pegelau, A. V., & Arakelova, T.Ia. Trans. from French). Moscow: Mir, 491 p. (Vol. 1), 370 p. (Vol. 2). [In Russian].
Kniazhynskyi, A. (1959). Dukh natsii. Sotsiolohichno-psykholohichna studiia. Niu-York – Filadelfiia – Miunkhen, 292 p. [In Ukrainian].
Levada, Iu. (1972). Traditciia. Sovetskaia filosofskaia entciklopediia, 5, 253–257. Moscow: Nauka. [In Russian].
Markarian, E. S. (1977). Integrativnye tendentcii vo vzaimodeistvii estestvennykh i obshhestvennykh nauk. Yerevan, 230 p. [In Russian].
Markarian, E. S. (1982). Uzlovye problemy teorii kulturnoi traditcii. Sovetskaia etnografiia, 2, 78–114; 3, 45–71. [In Russian].
Saltykov, G. F. (1972). Traditciia, mekhanizm ee deistviia i nekotorye osobennosti v Kitae. Rol traditcii v istorii i kulture Kitaia, 4–24. Moscow: Nauka. [In Russian].
Spirkin, A. G. (1978). Chelovek, kultura, traditciia. Traditciia v istorii kultury, 5–15. Moscow: Nauka. [In Russian].
Vlasova, V. B. (1980). Traditciia kak sotcialno-filosofskaia kategoriia. Filosofskie nauki, 4, 30–39. [In Russian].
Zhuve, L. (1969). Mysli o teatre. (Trans. from French). Moscow: International Literature Publishing House, 298 p. [In Russian].
Авторське право (c) 2018 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.



