Біолого-екологічні особливості використання видів роду жимолость (Lonicera L.) в умовах біостаціонару Вінницького національного аграрного університету


  • M. V. Matusiak Вінницький національний аграрний університет, м. Вінниця https://orcid.org/0000-0001-8099-7290
Ключові слова: біостаціонар; Жимолостеві; адаптація; інтродукція; акліматизація; зимостійкість

Анотація

Аналіз результатів фенологічних спостережень здійснено за 7 фазами, які відображають основні моменти сезонного розвитку рослин. Для порівняння ритму розвитку інтродуцентів у нових умовах взято жимолость звичайну, як найбільш пристосовану до наших умов. Встановлено, що в наших умовах початок вегетації жимолостей розпочинається наприкінці березня – на початку квітня, коли середньодобова температура не перейшла через позначку +6 °С. Більшість досліджуваних видів починають вегетацію до 4.04, коли за середньо багаторічними даними починається період вегетації у більшості рослин. Пізніше цього терміну розпочинає вегетацію жимолость звичайна. Визначено, що початок росту пагонів у досліджуваних видів спостерігається у другій-третій декаді квітня. Цьому відповідає середня температура повітря 6,8–10,5 °С, за суми активних температур вище нуля 205–227 °С. Фактичну зимостійкість встановлено за 5-бальною шкалою обмерзання М. К. Вєхова. Внаслідок проведених спостережень виявлено пошкодження 40 % верхівок однорічних пагонів жимолості каприфоль (до 15–30 см), що однак не стало причиною втрати декоративності, оскільки цей вид має сильний приріст (60–120 см), тож немає підстави стверджувати про цілковиту незимостійкість та незначну перспективність цього виду. Жимолость звичайна обмерзання не мала. Завдяки нормальному розвитку пагонів, види утворюють добре сформовану крону, що є для них характерним. Аналізуючи отримані результати, зроблено висновок, що найвища фактична зимостійкість в умовах м. Вінниці є вид жимолость звичайна. Внаслідок вивчення життєздатності та перспективності досліджуваних видів жимолості встановлено, що цілком перспективними в умовах біостаціонару ВНАУ виявились жимолость звичайна (бал перспективності − І), а жимолость каприфоль належить до групи перспективних видів (бал перспективності − ІІ), що дає змогу широко використовувати ці види в озелененні міста.

Біографія автора

M. V. Matusiak, Вінницький національний аграрний університет, м. Вінниця

канд. с.-г. наук, ст викладач, кафедра садово-паркового господарства, садівництва та виноградарства

Посилання

Kokhno, N. A. & Kurdiuk, A. M. (1994). Theoretical foundations and experience of the introduction of woody plants in Ukraine. Kyiv: Naukova dumka, 186 p. [In Russian].
Kyryliuk, V. I. (2008). Morphobiological and ecological features types of Lonicera L. and perspectives their use in the field of s. Kiev. Abstract of Doctoral Dissertation for Biology Sciences (06.03.01 – Forest Crops and Phytomelioration). Kyiv. 24 p. [In Ukrainian].
Lapyn, P. Y. & Sydneva, S. V. (1973). Evaluation of the prospects for the introduction of woody plants according to visual observations. Moscow: Publishing house. Hl. bot. sada AN SSSR. pp. 7–67.
Muzyka, H. I. (2002). Wickey honeysuckle. Uman: Umanskyi dendropark "Sofiivka", 144 p. [In Russian].
Riabova, N. V. (1980). Honeysuckle. Results of the introduction in Moscow. Moscow: Science. 160 p. [In Russian].
Опубліковано
2018-11-29
Як цитувати
Matusiak, M. V. (2018). Біолого-екологічні особливості використання видів роду жимолость (Lonicera L.) в умовах біостаціонару Вінницького національного аграрного університету. Науковий вісник НЛТУ України, 28(10), 41-44. https://doi.org/10.15421/40281008
Розділ
Лісове та садово-паркове господарство