Вплив паркових насаджень на температурний режим урбанізованого середовища

  • V. P. Masalskiy Білоцерківський національний аграрний університет, м. Біла Церква
  • S. I. Kuznetsov Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, м. Київ
Ключові слова: урбанізація; комфортні умови; мікроклімат; температурний режим; площа деревного масиву; теплосприйняття; species of aboriginal

Анотація

Наведено результати досліджень із впливу міських насаджень на температурний режим урбанізованого середовища. Встановлено, що різниця температур повітря на різних об'єктах озеленення залежить від розмірів зеленого масиву; чим більшим є деревний масив, тим більшим є його вплив на температуру повітря. З'ясовано, що найбільший вплив на температуру повітря мають стиглі й перестиглі насадження заввишки понад 20 м і дерева зі щільною широкорозкидистою кроною. Таким вимогам найбільше відповідають саме аборигенні види деревних рослин. Порівняно з іншими об'єктами озеленення, різниця температур, відносно контролю, у дендропарку становила 12,7 %, тоді, як на інших об'єктах цей показник не перевищив 6,9 %. Тобто, великі, вікові деревні масиви, створені аборигенними видами, найбільше впливають на зниження температури в літній період. За результатами проведених досліджень встановлено пряму залежність впливу розмірів парків на температурний режим. Чим більший деревний масив за площею, тим більша різниця температур між парком та відкритим простором або вулицею. Доведено, що деревні масиви (парки) доцільно створювати з аборигенних видів декоративно-листяної (тіньової) групи дубового типу. Відзначено, що чим більша площа деревного масиву, тим на більшу відстань поширюється вплив насаджень на температурний режим прилеглої території.

Біографії авторів

V. P. Masalskiy, Білоцерківський національний аграрний університет, м. Біла Церква

канд. біол. наук, доцент, кафедра садово-паркового господарства

S. I. Kuznetsov, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, м. Київ

д-р біол. наук, професор, кафедра дизайну середовища

Посилання

Adamenko, V. N. (1975). Klimat bolshikh gorodov. Obninsk. 71 p. [In Russian].
Blaivas, A. M. (1972). Uluchshenie mikroklimata zhilykh territorii. Moscow: TcINIS, 2. 35 p. [In Russian].
Blum, H. F. (1954). Effect of sunligth on man. Monographs, v. 2, 8, 230 p.
Bobokhidze, N. B. (1965). Zelenye nasazhdeniia i mikroklimat territorii. Gorodskoe khoziaistvo Moskvy, 5, 24–26. Moscow. [In Russian].
Kalitin, N. N. (1935). Osnovy fiziki atmosfery v primenenii k meditcine. Leningrad: Biomedgiz. 276 p. [In Russian].
Klein, W. H. (1947). Calculation of solar radiation and the solar heat flood on man. J. Meteor, 5, 123–128.
Kucheriavyi, V. P. (2008). Ozelenennia naselenykh mists: pidruchnyk. Lviv: Svit. 456 p. [In Ukrainian].
Landsberg, G. E. (1983). Klimat goroda. (Trans. from English). Leningrad: Gidrometeoizdat. 248 p. [In Russian].
Luntc, L. B. (1974). Gorodskoe zelenoe stroitelstvo. Moscow: Stroiiztat. 275 p. [In Russian].
Rodychkyn, Y. D. (1977). Chelovek, sreda, otdыkh. Kyiv: Budivelnyk. 160 p. [In Ukrainian].
Rubtcov, L. I. (1977). Derevia i kustarniki v landshaftnoi arkhitekture. Kyiv: Nauk. dumka. 272 p. [In Russian].
Опубліковано
2018-09-27
Як цитувати
Masalskiy, V. P., & Kuznetsov, S. I. (2018). Вплив паркових насаджень на температурний режим урбанізованого середовища. Науковий вісник НЛТУ України, 28(7), 49-52. https://doi.org/10.15421/40280710
Розділ
Лісове та садово-паркове господарство