Біохімічні показники життєдіяльності насіння гіркокаштанів, найпоширеніших у західному регіоні України
Анотація
Визначено біохімічні показники життєдіяльності насіння гіркокаштанів для пошуку стійких проти каштанової мінуючої молі (Cameraria ohridella Desch. & Dem (Lepidoptera, Gracillariidaе)) видів і форм. Для експериментів у насінний рік в умовно чистих зонах і в місцях інтенсивного антропогенно-техногенного забруднення відібрано насіння чотирьох видів гіркокаштанів. Заготівлю насіння здійснено способом збирання із поверхні землі у період найінтенсивнішого його опадання. Досліджено вміст у насінні гіркокаштанів низки фізіолого-біологічних, морфологічних та основних біохімічних показників (білка, розчинних вуглеводнів і "сирого жиру"), золи, макро- і мікроелементів в умовно чистих зонах і в місцях інтенсивного антропогенно-техногенного забруднення. Встановлено рівень активності перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та вміст відновленого глутатіону. Вивчені зміни фізіолого-біологічних та біохімічних показників свідчать, що порівняно із трьома іншими досліджуваними видами дерева гіркокаштана кінського звичайного у стресових ґрунтово-кліматичних умовах великого міста з додатковим зниженням життєздатності каштановою мінуючою міллю характеризуються найбільшими негативними змінами у метаболізмі. Це свідчить, що за зростання в аналогічних ґрунтово-кліматичних умовах та за подібного навантаження чинників антропогенно-техногенного впливу, дерева і насадження жовтоквіткового (Aesculus octаndra Marsh.) і червоноквіткових видів гіркокаштанів (Aesculus pavia L. і Aesculus carnea Hayne) на сьогодні є життєво стійкішими, ніж дерева і насадження найпоширенішого у регіоні гіркокаштана кінського звичайного (Aesculus hippocastanum L.).
Посилання
Akimov, I. A., & Zerova M. D. (2003). Pervoe soobshhenie o poiavlenii v Ukraine kashtanovoi miniruiushhei moli Cameraria ohridella Desch. & Dem (Lepidoptera, Gracillariidae) na konskom kashtane obyknovennom. Vestnik zoologii, 37, 3–12. [In Russian].
Akimov, I. A., Zerova, M. D., Narolskyi, N. B., Nikitenko, H. M., Tolkanits, V. H., Svyrodov, S. V., & Trokoz, V. A. (2003). Fenolohiia kashtanovoi minuiuchoi moli – nebezpechnoho shkidnyka hirkokashtana kinskoho v Ukraini. Ekobezpeka, 5, 43–46. [In Ukrainian].
BSh2.850.012TO. (1974). Fotometr fotoelektricheskii plamennyi PFM. Tekhnicheskoe opisanie i instruktciia po ekspluatatcii. Zagorsk. 44 p. [In Russian].
Debryniuk, Yu. M., Kalinin, M. I., Huz, M. M., & Shablii, I. V. (1998). Lisove nasinnytstvo: navch. posib. [dlia stud. VNZ]. Lviv: Svit. 432 p. [In Ukrainian].
Demchuk, T. L., Hryhoriuk, I. P., & Kolomiiets, Yu. V. (2011). Perebudovy fitohormonalnoho statusu v lystkakh hirkokashtana zvychainoho (Aesculus hippocastanum L.), indukovani kashtanovoiu minuiuchoiu milliu (Cameraria ohridella Deschka et Dimic). Botanika ta mikolohiia: problemy i perspektyvy na 2011–2020 roky: mater. Vseukr. nauk. konf., (pp. 260–261). Kyiv. [In Ukrainian].
DSTU 5036:2008. (2009). Nasinnia derev ta kushchiv. Metody vidbyrannia prob, vyznachennia chystoty, masy 1000 nasinyn ta volohosti. Kyiv: Derzhstandart Ukrainy. 46 p. [In Ukrainian].
Ermakov, A. I. (1972). Metody biokhimicheskogo issledovaniia rastenii. (2nd ed.), (pp. 224–225). Leningrad: Kolos. 260 p. [In Russian].
Filonik, I. O., Zamoruieva, L. F., & Kysla, A. A. (2010). Sklad lipidiv u nasinni hirkokashtana zvychainoho, klena hostrolystoho ta duba zvychainoho v umovakh Dnipropetrovskoho rehionu. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. Seriia: Biolohiia. Ekolohiia,18(2), 112–119. [In Ukrainian].
Grishko, V. N., & Syshhikov, D. V. (2012). Funktcionirovanie glutationzavisimoi antioksidantnoi sistemy i ustoichivost rastenii pri deistvii tiazhelykh metallov i ftora. Kyiv: Naukova dumka, 67–68. [In Russian].
Heval, V. F., & Huz, M. M. (2012). Suchasnyi stan nasinnoho potentsialu hirkokashtana vosmytychynkovoho u Zakhidnomu rehioni Ukrainy. Stan i bioriznomanittia ekosystem Shatskoho Natsionalnoho pryrodnoho parku: mater. nauk. konf., (pp. 7–10), 6–9 veresnia 2012 r., smt Shatsk.Lviv: SPOLOM. [In Ukrainian].
Hryhoriuk, I. P., Mashkovska, S. P., Yavorskyi, P. P., & Kolesnichenko, O. V. (2004). Biolohiia kashtaniv: navch. posib. Kyiv: Lohos. 380 p. [In Ukrainian].
Kramarets, V. O. (2005). Cameraria orhidella (Lepidoptera, Gracillarideae) – nebezpechnyi shkidnyk kashtana kinskoho. Zeleni miski zony – vid problem do rozviazkiv: mater. Mizhnar. nauk. konf., (pp. 88–90), 8–9 cherv. 2004 r. Lviv: Drukarski kunshty. [In Ukrainian].
Kramarets, V. O., & Kurochka, N. V. (2006). Osoblyvosti rozvytku kashtanovoi minuiuchoi moli Cameraria ohridella (Lepidoptera, Gracillariidae) v zelenykh nasadzhenniakh m. Lvova. Lisivnytstvo Ukrainy v konteksti svitovykh tendentsii rozvytku l/h: tezy dop. Mizhnar. nauk.-prakt. konf., prysv. 150-richchiu vytokiv kaf. lisivnytstva, (pp. 222–223), 20–22 veresnia 2006 r. Lviv. [In Ukrainian].
Liashenko, I. V., Shupranova, L. V., & Vinnychenko, O. M. (2005). Fizioloho-biokhimichni doslidzhennia hirkokashtanu zvychainoho (Aesculus hippocastanum L.) v umovakh tekhnohennoho zabrudnennia. Suchasni problemy fiziolohii roslyn: tezy Mizhnar. nauk. konf. molodykh vchenykh, (pp. 80–81). Uzhhorod. [In Ukrainian].
Musiienko, M. M., Parshykova, T. V., & Slavnyi, P. S. (2001). Spektrofotometrychni metody v praktytsi fiziolohii, biokhimii ta ekolohii roslyn. Kyiv: Fitosotsiotsentr. 200 p. [In Ukrainian].
Peterburhskyi, A. V. (1968). Praktykum po ahronomycheskoi khymyy: navch. posib. [dlia stud. VNZ] (pp. 330–331). Moscow: Kolos. [In Ukrainian].
Sytnik, K. M., Kordium, V. A., & Kok, I. P. (1969). Reguliatornye mekhanizmy kletki. Kyiv: Nauk. dumka. 152 p. [In Russian].
Yavorovskyi, P. P. (2011). Naukovi osnovy rehuliatsii stiikosti roslyn do urbohennykh stresovykh chynnykiv (na prykladi m. Kyieva). Doctoral Dissertation for Agricultural Sciences (06.03.03 – Silvics and forestry). Kyiv. 43 p. [In Ukrainian].
Авторське право (c) 2018 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
