Біохімічні показники життєдіяльності насіння гіркокаштанів, найпоширеніших у західному регіоні України

  • V. F. Geval Національний лісотехнічний університет України, м. Львів
  • M. M. Huz Національний лісотехнічний університет України, м. Львів
  • V. I. Baranov Львівський національний університет ім. Івана Франка, м. Львів
Ключові слова: гіркокаштани; фізіолого-біологічні, морфологічні та основні біохімічні показники насіння; вміст мікро- і мікроелементів; негативні зміни у метаболізмі

Анотація

Визначено біохімічні показники життєдіяльності насіння гіркокаштанів для пошуку стійких проти каштанової мінуючої молі (Cameraria ohridella Desch. & Dem (Lepidoptera, Gracillariidaе)) видів і форм. Для експериментів у насінний рік в умовно чистих зонах і в місцях інтенсивного антропогенно-техногенного забруднення відібрано насіння чотирьох видів гіркокаштанів. Заготівлю насіння здійснено способом збирання із поверхні землі у період найінтенсивнішого його опадання. Досліджено вміст у насінні гіркокаштанів низки фізіолого-біологічних, морфологічних та основних біохімічних показників (білка, розчинних вуглеводнів і "сирого жиру"), золи, макро- і мікроелементів в умовно чистих зонах і в місцях інтенсивного антропогенно-техногенного забруднення. Встановлено рівень активності перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та вміст відновленого глутатіону. Вивчені зміни фізіолого-біологічних та біохімічних показників свідчать, що порівняно із трьома іншими досліджуваними видами дерева гіркокаштана кінського звичайного у стресових ґрунтово-кліматичних умовах великого міста з додатковим зниженням життєздатності каштановою мінуючою міллю характеризуються найбільшими негативними змінами у метаболізмі. Це свідчить, що за зростання в аналогічних ґрунтово-кліматичних умовах та за подібного навантаження чинників антропогенно-техногенного впливу, дерева і насадження жовтоквіткового (Aesculus octаndra Marsh.) і червоноквіткових видів гіркокаштанів (Aesculus pavia L. і Aesculus carnea Hayne) на сьогодні є життєво стійкішими, ніж дерева і насадження найпоширенішого у регіоні гіркокаштана кінського звичайного (Aesculus hippocastanum L.).

Біографії авторів

V. F. Geval, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

здобувач, кафедра лісових культур і лісової селекції

M. M. Huz, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

д-р с.-г. наук, професор, завідувач кафедри лісових культур і лісової селекції

V. I. Baranov, Львівський національний університет ім. Івана Франка, м. Львів

канд. біол. наук, доцент, кафедра фізіології рослин

Посилання

Akimov, F. M., Zerova, M. D., Narolskii, N. B., Nikitenko, G. N., Sviridov, S. V., Kokhanetc, A. M., & Babidorich, M. M. (2006). Biologiia kashtanovoi miniruiushhei moli C. ohridella (Lepidoptera, Gracillariidae) v Ukraine. Soobshhenie 2. Vestnik zoologii, 40(4), 321–332. [In Russian].
Akimov, I. A., & Zerova M. D. (2003). Pervoe soobshhenie o poiavlenii v Ukraine kashtanovoi miniruiushhei moli Cameraria ohridella Desch. & Dem (Lepidoptera, Gracillariidae) na konskom kashtane obyknovennom. Vestnik zoologii, 37, 3–12. [In Russian].
Akimov, I. A., Zerova, M. D., Narolskyi, N. B., Nikitenko, H. M., Tolkanits, V. H., Svyrodov, S. V., & Trokoz, V. A. (2003). Fenolohiia kashtanovoi minuiuchoi moli – nebezpechnoho shkidnyka hirkokashtana kinskoho v Ukraini. Ekobezpeka, 5, 43–46. [In Ukrainian].
BSh2.850.012TO. (1974). Fotometr fotoelektricheskii plamennyi PFM. Tekhnicheskoe opisanie i instruktciia po ekspluatatcii. Zagorsk. 44 p. [In Russian].
Debryniuk, Yu. M., Kalinin, M. I., Huz, M. M., & Shablii, I. V. (1998). Lisove nasinnytstvo: navch. posib. [dlia stud. VNZ]. Lviv: Svit. 432 p. [In Ukrainian].
Demchuk, T. L., Hryhoriuk, I. P., & Kolomiiets, Yu. V. (2011). Perebudovy fitohormonalnoho statusu v lystkakh hirkokashtana zvychainoho (Aesculus hippocastanum L.), indukovani kashtanovoiu minuiuchoiu milliu (Cameraria ohridella Deschka et Dimic). Botanika ta mikolohiia: problemy i perspektyvy na 2011–2020 roky: mater. Vseukr. nauk. konf., (pp. 260–261). Kyiv. [In Ukrainian].
DSTU 5036:2008. (2009). Nasinnia derev ta kushchiv. Metody vidbyrannia prob, vyznachennia chystoty, masy 1000 nasinyn ta volohosti. Kyiv: Derzhstandart Ukrainy. 46 p. [In Ukrainian].
Ermakov, A. I. (1972). Metody biokhimicheskogo issledovaniia rastenii. (2nd ed.), (pp. 224–225). Leningrad: Kolos. 260 p. [In Russian].
Filonik, I. O., Zamoruieva, L. F., & Kysla, A. A. (2010). Sklad lipidiv u nasinni hirkokashtana zvychainoho, klena hostrolystoho ta duba zvychainoho v umovakh Dnipropetrovskoho rehionu. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. Seriia: Biolohiia. Ekolohiia,18(2), 112–119. [In Ukrainian].
Grishko, V. N., & Syshhikov, D. V. (2012). Funktcionirovanie glutationzavisimoi antioksidantnoi sistemy i ustoichivost rastenii pri deistvii tiazhelykh metallov i ftora. Kyiv: Naukova dumka, 67–68. [In Russian].
Heval, V. F., & Huz, M. M. (2012). Suchasnyi stan nasinnoho potentsialu hirkokashtana vosmytychynkovoho u Zakhidnomu rehioni Ukrainy. Stan i bioriznomanittia ekosystem Shatskoho Natsionalnoho pryrodnoho parku: mater. nauk. konf., (pp. 7–10), 6–9 veresnia 2012 r., smt Shatsk.Lviv: SPOLOM. [In Ukrainian].
Hryhoriuk, I. P., Mashkovska, S. P., Yavorskyi, P. P., & Kolesnichenko, O. V. (2004). Biolohiia kashtaniv: navch. posib. Kyiv: Lohos. 380 p. [In Ukrainian].
Kramarets, V. O. (2005). Cameraria orhidella (Lepidoptera, Gracillarideae) – nebezpechnyi shkidnyk kashtana kinskoho. Zeleni miski zony – vid problem do rozviazkiv: mater. Mizhnar. nauk. konf., (pp. 88–90), 8–9 cherv. 2004 r. Lviv: Drukarski kunshty. [In Ukrainian].
Kramarets, V. O., & Kurochka, N. V. (2006). Osoblyvosti rozvytku kashtanovoi minuiuchoi moli Cameraria ohridella (Lepidoptera, Gracillariidae) v zelenykh nasadzhenniakh m. Lvova. Lisivnytstvo Ukrainy v konteksti svitovykh tendentsii rozvytku l/h: tezy dop. Mizhnar. nauk.-prakt. konf., prysv. 150-richchiu vytokiv kaf. lisivnytstva, (pp. 222–223), 20–22 veresnia 2006 r. Lviv. [In Ukrainian].
Liashenko, I. V., Shupranova, L. V., & Vinnychenko, O. M. (2005). Fizioloho-biokhimichni doslidzhennia hirkokashtanu zvychainoho (Aesculus hippocastanum L.) v umovakh tekhnohennoho zabrudnennia. Suchasni problemy fiziolohii roslyn: tezy Mizhnar. nauk. konf. molodykh vchenykh, (pp. 80–81). Uzhhorod. [In Ukrainian].
Musiienko, M. M., Parshykova, T. V., & Slavnyi, P. S. (2001). Spektrofotometrychni metody v praktytsi fiziolohii, biokhimii ta ekolohii roslyn. Kyiv: Fitosotsiotsentr. 200 p. [In Ukrainian].
Peterburhskyi, A. V. (1968). Praktykum po ahronomycheskoi khymyy: navch. posib. [dlia stud. VNZ] (pp. 330–331). Moscow: Kolos. [In Ukrainian].
Sytnik, K. M., Kordium, V. A., & Kok, I. P. (1969). Reguliatornye mekhanizmy kletki. Kyiv: Nauk. dumka. 152 p. [In Russian].
Yavorovskyi, P. P. (2011). Naukovi osnovy rehuliatsii stiikosti roslyn do urbohennykh stresovykh chynnykiv (na prykladi m. Kyieva). Doctoral Dissertation for Agricultural Sciences (06.03.03 – Silvics and forestry). Kyiv. 43 p. [In Ukrainian].
Опубліковано
2018-09-27
Як цитувати
Geval, V. F., Huz, M. M., & Baranov, V. I. (2018). Біохімічні показники життєдіяльності насіння гіркокаштанів, найпоширеніших у західному регіоні України. Науковий вісник НЛТУ України, 28(7), 31-35. https://doi.org/10.15421/40280706
Розділ
Лісове та садово-паркове господарство