Характер розташування лісів на водозборі гірської річки в Карпатах як один з чинників формування витрат води весняного водопілля

I. Ye. Kulchytskyi-Zhyhaylo

doi:10.15421/40280515

I. Ye. Kulchytskyi-Zhyhaylo Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

Ключові слова: гідрологічний вплив хвойних лісів; показник розвитку лісистості; снігові води; моделювання гідрографа стоку

Анотація

Оцінено можливість застосування показника розвитку лісистості водозбирання ε для характеристики розташування лісів на ньому. Встановлено малу інформативність ε для лісогідрологічних досліджень. Проаналізовано опубліковані експериментальні дослідження та матеріали Закарпатської воднобалансової станції про вплив хвойних і листяних лісів на величину снігонакопичення та інтенсивність сніготанення в Карпатах. Вивчено морфометричні характеристики досліджуваного водозбору річки Яблунька до м. Турка в Бескидах, розташування лісів на ньому, їх породний і віковий склад. Площа водозбору 136 км², середня висота н.р.м. 722 м. Максимальний час добігання води до створу τ = 6 год. Лісистість водозбору 30,0 %, 95 % площі займають деревостани з переважанням ялини європейської та ялиці білої. При різному розташуванні лісів на цьому водозборі змодельовано погодинну витрату води на підйомі гідрографу для типового температурного режиму в період весняного сніготанення. Встановлено, що для малих водозборів, де τ у десятки разів менший від часу сніготанення, характер розташування лісів не відіграє значної ролі у формуванні середньогодинних витрат води. Різниця між витратами води весняного водопілля для різних варіантів розташування лісів, спричинена відтермінуванням початку сніготанення у хвойних лісах, не перевищує 10 %. За синхронної зміни інтенсивності сніготанення в лісі та на відкритих ділянках різниця між витратами води для різного розташування лісів становить 1–3 %; за асинхронної зміни – 3–7 %.

Біографія автора

I. Ye. Kulchytskyi-Zhyhaylo, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

канд. с.-г. наук, старший науковий співробітник, доцент, кафедра екології

Посилання

Broxton, P. D., Harpold, A. A, Biederman, J. A., et al. (2015). Quantifying the effects of vegetation structure on snow accumulation and ablation in mixed-conifer forests. Ecohydrol, 8, 1073–1094. https://doi.org/10.1002/eco.1565
Dubakh, A. D. (1951). Les kak hydrolohycheskyi faktor. [Forest as hydrological factor]. Moscow–Leningrad: Hoslesbumizdat. [In Russian].
Kantor, P. (1981). Hydric effect of Norway spruce and beech in winter period. Prace VULHM, 58, 153–176.
Kozii, N., Laudon, H., Löfvenius, M. O., & Hasselquist, N. J. (2017). Increasing water losses from snow captured in the canopy of boreal forests: A case study using a 30 year data set. Hydrological Processes, 1–10. https://doi.org/10.1002/hyp.11277.
Mahat, V., & Tarboton, D. G. (2014). Representation of canopy snow interception, unloading and melt in a parsimonious snowmelt model. Hydrol. Process, 28, 6320–6336. https://doi.org/10.1002/hyp.10116.
Oliinyk, V. S. (2013). Hidrolohichna rol lisiv Ukrainskykh Karpat. [Hydrological role of the forests of Ukrainian Carpathians]. Ivano-Frankivsk: NAIR. [In Ukrainian].
Pociask-Karteczki, J. (Ed.). (2003). Zlewnia wlasciwosci i procesy. [Watershed properties and processes]. Krakow: IGIGP. [In Polish].
Podkur, P. P. (1981). Metodyka opredelenyia ratsyonalnoho v hydrolohycheskom otnoshenyy razmeshchenyia lesnykh nasazhdenyi po ploshchady vodosborov. [Method of determination of the rational in a hydrological sense placing of the forest planting on the watershed area]. Forestry and Forest Melioration, 59, 31–36. [In Russian].
Šípek, V., & Tesař, M. (2014). Seasonal snow accumulation in the mid-latitude forested catchment. Biologia 69/11, 1562–1569. https://doi.org/10.2478/s11756-014-0468-3.
Varhola, A., Coops, N. C., & Weiler, M. (2010). Dan Moore Forest canopy effects on snow accumulation and ablation: An integrative review of empirical results. Journal of Hydrology, 392, 219–233. https://doi.org/10.1016/j.jhydrol.2010.08.009.