Взаємодія представників роду Buddleja L. з комахами-запилювачами

  • V. O. Skakun Національний дендрологічний парк "Софіївка" НАН України, м. Умань, Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини, м. Умань
Ключові слова: запилення; квітковий аромат; атрактант; приваблення; типологія

Анотація

Наведено дані щодо особливостей запилення представників роду Buddleja L. На основі аналізу літературних даних описано концепції "синдрому запилення", що базуються на конкретних ознаках квіток: форма, колір, запах, розмір. Запропоновано дані концепції такими вченими, як: F. Delpino, S. Vogel в модифікації L. Van der Pijl та K. Faegri, W. N. Ellis, A. C. Ellis-Adam, H. Muller. Дослідження проведено зі січня по серпень 2011–2012 р. в китайсько-гімалайському регіоні Сичуань та Юньнань, адже саме цей регіон є частиною глобального осередку зростання великого різноманіття видів роду та вторинним центром походження азіатських видів. Для досліджень було обрано 5 видів роду Buddleja L.: B. asiatica Lour., B. crispa Benth., B. forrestii Diels, B. macrostachya Benth. та B. myriantha Diels. Описано зв'язок між морфологічною будовою квітки досліджуваних рослин та анатомічною будовою ротових апаратів запилювачів. Наведено склад ароматичних сполук квітів Buddleja L. З'ясовано, які комахи-запилювачі найчастіше відвідують досліджувані рослини. Основними запилювачами були бджоли, джмелі. Усі досліджувані види мають вузьку, довгу трубку віночка з прихованим нектаром. Із досліджень видно, що первинними запилювачами всіх видів роду є бджоли, а не метелики. Лише B. crispa Benth. приваблює метеликів. B. davidii Franche. запилюється переважно метеликами та міллю та дуже рідко бджолами. Також, на основі літературних джерел, було описано хімічний склад запаху квіток. На основі спостережень було виявлено, що найчастішими відвідувачами цих рослин як у Північній, так і в Південній Америці є медоносні бджоли, мухи, дзюрчалки, джмелі, оси та зрідка метелики, особливо головчаки. Охарактеризовано особливості кольорової гами квіток видів роду Buddleja L. З'ясовано вплив кількості нектару та його хімічний склад на приваблення запилювачів. Отже, існує чимало концепцій "синдрому запилення". Однією з найпопулярніших є типологія, яку запропонували W. N. Ellis, A. C. Ellis-Adam.

Біографія автора

V. O. Skakun, Національний дендрологічний парк "Софіївка" НАН України, м. Умань, Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини, м. Умань

викладач

Посилання

Andersson, S., & Dobson, H. M. (2003). Antennal responses to floral scents in the butterfly Heliconius melpomene. Journal of Chemical Ecology, 29, 2319–2330.
Baker, H. G. (1975). Sugar concentration in nectar from hummingbird flowers. Biotropica 7, 37–41.
Baker, H. G., & Baker, I. (1983). A brief historical review of the chemistry of floral nectar. In B. Bentley, & T. Elias (Eds.), The biology of nectaries (pp. 126–152). New York: Columbia University Press.
Delpino, F. (1873–1874). Ulteriori osservazioni e considerazioni sulla dicogamia nel regno vegetale. Atti della Societ a Italiana di Scienze Naturali, 16, 151–349; 17, 266–407.
Ellis, W. N., & Ellis-Adam, A. C. (1993). To make a meadow it takes a clover and a bee: the entomophilous flora of N. W. Europe and its insects. Bijdragen tot de Dierkunde, 63, 193–220.
Faegri, K., & van der Pijl, L. (1979). The principles of pollination ecology. Pergamon Press, Oxford, UK.
Fenster, C. B., Armbruster, W. S., Wilson, P., Dudash, M. R., & Thomson, J. D. (2004). Pollination syndromes and floral specialization. Annual Review of Ecology Evolution and Systematics, 35, 375–403. https://doi.org/10.1111/j.1558-5646.2009.00730.x
Gong, W. C., Chen, G., Vereecken, N. J., Dunn, B. L., Ma, Y. P. & Sun, W. B. (2014). Floral scent composition predicts bee pollination system in five butterfly bush (Buddleja, Scrophulariaceae) species. Plant biology, 17(1), 245–255. https://doi.org/10.1111/plb.12176
Guedot, C., Landolt, P. J., & Smithhisler, C. L. (2008). Odorants of the flowers of butterfly bush, Buddleja davidii, as possible attractants of pest species of moths. Florida Entomologist, 91, 576–582. https://doi.org/10.1653/0015-4040-91.4.576
Li, P. T., & Leeuwenberg, A. J. M. (1996). Loganiaceae. In C. Y. Wu, & P. H. Raven (Eds.), Flora of china (pp. 320–332). Beijing, China: Science Press, 15.
Müller, H. (1881). Die alpenblumen, ihre befruchtung durch insecten und ihre anpassungen an dieselben. Leipzig, Germany: Engelmann.
Raguso, R. A. (2001). Floral scent, olfaction, and scentdriven foraging behavior. In L. Chittka, & J. D. Thompson (Eds.), Cognitive ecology of pollination (pp. 83–105). Cambridge, UK: Cambridge University Press.
Schiestl, F. P. (2010). The evolution of floral scent and insect chemical communication. Ecology Letters, 13, 643–656. https://doi.org/10.1111/j.1461-0248.2010.01451.x
Schiestl, F. P., & Dotterl, S. (2012). The evolution of floral scent and olfactory preferences in pollinators: coevolution or pre-existing bias. Evolution, 66, 2042–2055. https://doi.org/10.1111/j.1558-5646.2012.01593.x
Shuttleworth, A., & Johnson, S. D. (2009). The importance of scent and nectar filters in a specialized wasp-pollination system. Functional Ecology, 23, 931–940. https://doi.org/10.1111/j.1365-2435.2009.01573.x
Van der Pijl, L. (1961). Ecological aspects of flower evolution. II. Zoophilous flower classes. Evolution, 15, 44–59. https://doi.org/10.1111/j.1558-5646.1961.tb03128.x
Vogel, S. (1954). Blutenbiologische Typenals Elemente der Sippengliederung, dargestellt anhand der Flora Sudafrikas. Botanische Studien, 1, 1–338.
Waser, N. M., & Ollerton, J. (Eds.). (2006). Plant – pollinator interactions: from specialization to generalization. Chicago, IL, USA: University of Chicago Press.
Webb, C. J., & Lloyd, D. G. (1986). The avoidance of interference between the presentation of pollen and stigmas in angiosperms II. Herkogamy. New Zealand Journal of Botany, 24, 163–178. https://doi.org/10.1080/0028825X.1986.10409726
Willmer, P. (2011). Pollination and floral ecology. Princeton, NJ, USA: Princeton University Press, pp. 322–336.
Опубліковано
2018-05-31
Як цитувати
Skakun, V. O. (2018). Взаємодія представників роду Buddleja L. з комахами-запилювачами. Науковий вісник НЛТУ України, 28(5), 53-56. https://doi.org/10.15421/40280511
Розділ
Лісове та садово-паркове господарство