ПІДВИЩЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ РОСЛИННИХ ФОРМАЦІЙ ПІД ЧАС ЗЕМЛЕУСТРОЮ АГРОЛАНДШАФТУ

  • O. V. Drebot Житомирський національний агроекологічний університет, м. Житомир
  • A. P. Kudryk Житомирський національний агроекологічний університет, м. Житомир
  • O. V. Pitsil Житомирський національний агроекологічний університет, м. Житомир
  • O. P. Lukianenko Житомирський національний агроекологічний університет, м. Житомир
Ключові слова: землеустрій; сільськогосподарські угіддя; біорізноманіття; залуження схилів; травосуміші

Анотація

Проаналізовано сучасні світові літературні джерела, що висвітлюють питання підвищення біорізноманіття агроландшафтів. Встановлено, що питання є актуальним, оскільки підтримання різноманітності видів живих елементів екосистеми є обов'язковим для формування стійких територій. Зроблено висновок, що світові дослідження доводять – відновлення стійкості агроекосистем шляхом зменшення розораності території та збільшення біорізноманіття веде до пом'якшення наслідків зміни клімату шляхом створення агроландшафтів, близьких до природних. Дослідження проведено на площі землекористування в межах Великохайчанської сільської ради Овруцького району Житомирської області, що розташована на території Словечансько-Овруцького кряжу. Встановлено, що досліджувана територія різноманітна за рельєфом, ґрунтовим покривом та рівнем перезволоження. Під час формування травосумішей для залуження схилів враховано ступінь еродованості ґрунтів та біологічні особливості рослин. Під час облаштування сіножаті враховано чутливість рослин до зростання на перезволожених або заболочених територіях. На основі зіставлення агроекологічних властивостей ґрунтового покриву і біологічних особливостей багаторічних трав встановлено, що для сірих та ясно-сірих опідзолених ґрунтів досліджуваного агроландшафту найпридатнішою є травосуміш, в якій питома вага багаторічних трав для залуження схилів становить: бобових – 25 %, злакових – 75 %. Для створення сіножаті на глейових ґрунтах відповідно – 15 і 85 %.

Біографії авторів

O. V. Drebot, Житомирський національний агроекологічний університет, м. Житомир

канд. с.-г. наук, в.о. завідувача кафедри геодезії та землеустрою

A. P. Kudryk, Житомирський національний агроекологічний університет, м. Житомир

 канд. с.-г. наук, доцент, кафедра геодезії та землеустрою

O. V. Pitsil, Житомирський національний агроекологічний університет, м. Житомир

ст. викладач, кафедра геодезії та землеустрою

O. P. Lukianenko, Житомирський національний агроекологічний університет, м. Житомир

асистент, кафедра геодезії та землеустрою

Посилання

Chaplin-Kramer, R., Sim, S., & Hamel, P. (2017). Life cycle assessment needs predictive spatial modelling for biodiversity and ecosystem services. Nature communications, 8, 150–165. https://doi.org/10.1038/ncomms15065.
Durand, M.-H., Desilles, A., & Saint-Pierre, P. (2017). Agroecological transition: A viability model to assess soil restoration. Natural resource modeling, 30(3), 121–134. https://doi.org/10.1111/nrm.12134.
Geijzendorffer, I. R., Cohen-Shacham, E., & Cord, A. F. (2017). Ecosystem services in global sustainability policies. Environmental science, & policy, 74, 40–48. https://doi.org/10.1016/j.envsci.2017.04.017.
Gomez, J. A., Campos, M., & Guzman, G. (2016). Soil erosion control, plant diversity, and arthropod communities under heterogeneous cover crops in an olive orchard. International Conference on Conservation Agriculture and Sustainable Land Use (CASLU). Budapest, Hungary. Environmental science and pollution research, 25(2), 977–989. https://doi.org/10.1007/s11356-016-8339-9.
Lima, F. W., Enoch, J., de Gois, A. F., & Avelar, C. T. (2017). Development of a spatially explicit approach for mapping ecosystem services in the Brazilian Savanna – MapES. Ecological indicators, 82, 513–525. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2017.07.028
Lohbeck, M., Winowiecki, L., & Aynekulu, P. (2018). Ermias Trait-based approaches for guiding the restoration of degraded agricultural landscapes in East Africa. Journal of applied ecology, 55(1), 59–68. https://doi.org/10.1111/1365-2664.13017.
Meadows, J., Herbohn, J., & Emtage, N. (2018). Forest recovery in an Australian amenity landscape: implications for biodiversity conservation on small-acreage properties. Biodiversity and conservation, 27(1), 69–90. https://doi.org/10.1007/s10531-017-1422-9.
Nanni, A. S., & Grau, H. R. (2017). Land-Use Redistribution Compensated for Ecosystem Service Losses Derived from Agriculture Expansion. With Mixed Effects on Biodiversity in a NW Argentina Watershed. Forests, 8(8), 303–305. https://doi.org/10.3390/f8080303.
Panova, L. S. (1978). Alelopaticheskaia aktivnost rastenii v stepnykh fitotcenozakh zapovednika Kamennye mogily. Problemy allelopatii: sb. nauchn. tr., (pp. 120–124). Kyiv: Nauk. dumka. [In Russian].
Sharashova, V. S. (1989). Ustoichivost pastbishhnykh ekosistem. Moscow: Agropromizdat. 238 p. [In Russian].
Sidibe, Yo., Foudi, S., & Pascual, U. (2018). Adaptation to Climate Change in Rainfed Agriculture in the Global South: Soil Biodiversity as Natural Insurance. Ecological economics, 146, 588–596. https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2017.12.017.
Tarariko, O. H., & Moskalenko, V. M. (Eds.). (2002). Kataloh zakhodiv z optymizatsii struktury ahrolandshaftiv ta zakhystu zemel vid erozii. Kyiv: Fitosotsiotsentr. 62 p. [In Ukrainian].
Toderi, M., Francioni, Ma., & Seddaiu, G. (2017). Bottom-up design process of agri-environmental measures at a landscape scale: Evidence from case studies on biodiversity conservation and water protection. Land use policy, 68, 295 –305. https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2017.08.002.
Varela, E., Verheyen, K., & Valdes, A. (2018). Promoting biodiversity values of small forest patches in agricultural landscapes: Ecological drivers and social demand. Science of the total environment, 619, 1319–1329. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2017.11.190.
Viliams, V. R. (1949). Sobranie sochinenii, (Vol. 4). Moscow: Gosudarstvennoe izdatelstvo selskokhoziaistvennoi literatury. 502 p. [In Russian].
Wei, C., Behzad, A. O., & Yakai, L. (2018). Studying early stage slope protection effects of vegetation communities for Xinnan Highway in China. Ecological engineering, 110, 87–98. https://doi.org/10.1016/j.ecoleng.2017.08.033.
Wolz, K. J., Lovell, S. T., & Branham, B. E. (2018). Frontiers in alley cropping: Transformative solutions for temperate agriculture. Global change biology, 24(3), 883–894. https://doi.org/10.1111/gcb.13986
Xutong, W., Shuai, W., & Bojie, F. (2018). Land use optimization based on ecosystem service assessment: A case study in the Yanhe watershed. Land use policy. 72, 303–312. https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2018.01.003.
Yingjie, L., Liwei, Z., & Junping, Ya. (2017). Mapping the hotspots and coldspots of ecosystem services in conservation priority setting. Journal of geographical sciences, 27(6), 681–696. https://doi.org/10.1007/s11442-017-1400-x.
Опубліковано
2018-04-26
Як цитувати
Drebot, O. V., Kudryk, A. P., Pitsil, O. V., & Lukianenko, O. P. (2018). ПІДВИЩЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ РОСЛИННИХ ФОРМАЦІЙ ПІД ЧАС ЗЕМЛЕУСТРОЮ АГРОЛАНДШАФТУ. Науковий вісник НЛТУ України, 28(3), 18-21. https://doi.org/10.15421/40280303
Розділ
Лісове та садово-паркове господарство