УТИЛІЗАЦІЯ ЗАБРУДНЕНОЇ ДДТ ФІТОМАСИ ЗА АНАЕРОБНИХ УМОВ

  • V. M. Karaulna Білоцерківський національний аграрний університет, м. Біла Церква
  • L. V. Bogatyr Білоцерківський національний аграрний університет, м. Біла Церква
  • L. M. Karpuk Білоцерківський національний аграрний університет, м. Біла Церква
  • A. V. Krikunova Білоцерківський національний аграрний університет, м. Біла Церква
  • A. A. Pavlicenco Білоцерківський національний аграрний університет, м. Біла Церква
Ключові слова: утилізація, фітомаса, біогаз, забруднення, фіторемедіація

Анотація

Встановлено, що хлорорганічні пестициди більшою мірою піддаються біорозкладанню в анаеробних умовах. Анаеробне компостування проводять у спеціальних бетонних ямах або траншеях з гідроізоляцією, які заповнюють компостною масою (поживний субстрат, ґрунт, пестициди та мінеральне підживлення, можливо, додаткове внесення відходів тваринного походження) з подальшим заливанням ями водою. Кислотність середовища підтримують у межах рН 6–8, використовуючи за потреби вапнування ґрунтів. Досліджено, що для виробництва біогазу можна використовувати всі органічні субстанції, що мають властивість розкладатися. Основним субстратом для ферментації на сільськогосподарських підприємствах є відходи тваринництва, наприклад гній, зокрема, рідкий, пташиний послід, також кукурудзяний силос. Більшість біогазових установок працює з рідким гноєм великої рогатої худоби.Оскільки вміст сухої речовини, вуглеводів, жиру та протеїну в рідкому гної відносно низький, основнийсубстрат піддають коферментації так званими косубстратами, внаслідок чого підвищується виробництво біогазу.За результатами досліджень встановлено, що якість біогазу залежить від вмісту в ньому метану або від співвідношення між CH4 і диоксидом вуглецю (CО2), який розчиняє біогаз і спричиняє його втрати під час зберігання.

Біографії авторів

V. M. Karaulna, Білоцерківський національний аграрний університет, м. Біла Церква
канд. с.-г. наук, асистент
L. V. Bogatyr, Білоцерківський національний аграрний університет, м. Біла Церква
канд. с.-г. наук, асистент
L. M. Karpuk, Білоцерківський національний аграрний університет, м. Біла Церква
д-р с.-г. наук, професор кафедри землеробства, агрохімії та ґрунтознавства
A. V. Krikunova, Білоцерківський національний аграрний університет, м. Біла Церква
канд. с.-г. наук, доцент
A. A. Pavlicenco, Білоцерківський національний аграрний університет, м. Біла Церква
асистент

Посилання

Council directive. (1991). Council directive of 15 July 1991 concerning the placing of plant protection products on the market (91/414/EEC) (OJL230,19.8.1991 p. 1).

Fedorova, A. I., & Nikolskaia, A. N. (2001). Praktikum po ekologii i okhrane okruzhaiushhei sredy. Moscow: Vlados. 288 p. [In Russian].

Kalugin, S. N., Nurzhanova, A. A., Baizhumanova, R. A., Mitrofanova, A. A., & Zhumasheva, Zh. E. (2013). Indutcirovannaia fitoremediatciia zagriaznennykh pestitcidami pochv s pomoshhiu proizvodnykh oktana. (Vol. 15). Izvestia of Samara Scientific Center of the RAS, 3(4), 1306–1310. [In Russian].

Krainov, I. P., & Skorobogatov, V. M. (2003). Kompostirovanie neprigodnykh pestitcidov. Ekotekhnologii i resursosberezhenie, 2, 43–46. [In Russian].

Mokliachuk, L. I., Andriienko, H. H., Slobodeniuk, O. A., et al. (2006). Fitoekstraktsiia ta fitodehradatsiia DDT roslynamy kabachkiv (Cucurbita pepo) ta kvasoli (Phaseolus vulgaris). Visnyk derzhavnoho ahroekolohichnoho universytetu, 1(16), 27–31. [In Ukrainian].

Mokliachuk, L. I., Slobodeniuk, O. A., & Petryshyna, V. A. (2008). Naukovo-metodychni pidkhody do fitoremediatsii zabrudnenykh pestytsydamy gruntiv. Ahroekolohichnyi zhurnal. Spetsvypusk, 188–190. [In Ukrainian].

Moklyachuk, L., Petryshyna, V., Slobodenyuk, O., & Zatsarinna, Y. (2012). Sustainable strategies of phytoremediation of the sites polluted with obsolete pesticides. Environmental and food safety and security for South-East Europe and Ukraine, (pp. 81–89). Springer-Verlag. New York, LLC.

Nurzhanova, A. A. (2007). Fiziologo-geneticheskie osnovy fitoreme-diatcii zagriaznennykh pestitcidami pochv. Abstract of Doctoral Dissertation for Biological Sciences (03.00.12 Physiology and biochemistry of plants, 00–03.15 Genetics). Almaty. 33 p. [In Russian].

Petryshyna, V. A., & Mokliachuk, L. I. (2009). Kryterii ahroekolohichnoi otsinky fitoremediatsiinoho potentsialu dykoroslykh roslyn do DDT. Ahroekolohichnyi zhurnal, 1, 40–42. [In Ukrainian].

Prasad, M. N. (2003). Prakticheskoe ispolzovanie rastenii dlia vosstanovleniia zagriaznennykh metalami. (Vol. 50). Fiziologiia rastenii, 5, 764–769. [In Russian].

Slobodeniuk, O. A. (2008). Akumuliuvannia DDT orhanamy Cucurbita pepo. Ahroekolohichnyi zhurnal, 3, 81–83. [In Ukrainian].

Slobodeniuk, O. A., Mokliachuk, L. I., & Andriienko, H. H. (2007). Nakopychennia khlororhanichnykh pestytsydiv roslynamy rodyny harbuzovykh z dernovo-opidzolenoho gruntu. Zbirnyk naukovykh prats, 1, 66–71. Kyiv: NNTs IZ UAAN. [In Ukrainian].

White, J. C. (2000). Phytoremediation of weathered p, p'-DDE residues in soil. International Journal of Phytoremediation, 2(2), 133–136.

Zeeb, B., Lunney, L., & Reimer, K. (2005). The potential for remediation of DDT: Greenhouse studies. Proceeding of 7th International HCH and Pesticides Forum, (pp. 125–127). Ukraine.

Сommission directive. (2008). Сommission directive 2008/17/EC of 19 February 2008 amending certain Annexes to Council Directives 86/362/EEC, 86/363/EEC and 90/642/EEC as regards maximum residue levels for acephate, acetamiprid, in other.

Опубліковано
2018-03-05
Як цитувати
Karaulna, V. M., Bogatyr, L. V., Karpuk, L. M., Krikunova, A. V., & Pavlicenco, A. A. (2018). УТИЛІЗАЦІЯ ЗАБРУДНЕНОЇ ДДТ ФІТОМАСИ ЗА АНАЕРОБНИХ УМОВ. Науковий вісник НЛТУ України, 28(1), 55-59. https://doi.org/10.15421/40280111
Розділ
Екологія та довкілля