ПРИРОДНЕ НАСІННЕ ВІДТВОРЕННЯ ДУБОВИХ НАСАДЖЕНЬ ЯК ЕЛЕМЕНТ НАБЛИЖЕНОГО ДО ПРИРОДИ ЛІСІВНИЦТВА
Анотація
Досліджено ріст та розвиток дубових деревостанів на території України. В Україні у формуванні дубових лісостанів бере участь кілька видів дуба: дуб звичайний (Quercus robur L.), дуб скельний (Q. petraea Liebl), дуб пухнастий (Q. pubescens Willd) та дуб червоний (Q. rubra L.). Однак найпоширеніший дуб звичайний. За результатами здійсненого аналізу з'ясовано, що середній фактичний запас стиглих дубових лісостанів в Україні становить для високостовбурних деревостанів 239 м3, для низькостовбурних – 147,0 м3. У межах Західного регіону формуються високопродуктивні деревостани, які у віці стиглості в період насінних років продукують найбільший валовий урожай жолудя (2,3-2,7 т/га). Як показали наші дослідження, самосів, що з'явився на свіжих зрубах, росте і розвивається оминаючи адаптаційний період, який характерний для лісових культур та самосіву, що вийшов з-під материнського намету. Встановлено, що динаміка зростання біометричних показників підросту дуба звичайного на зрубах підвищується майже удвічі з кожним наступним роком росту. Кількість листя на одному трьохрічному сіянці зрубу змінюється на різних пробних площах від 36,6 до 87,9 шт., а їх площа – відповідно від 660,2 до 1097,3 см2. Одночасно на секції зі суцільною вирубкою граба звичайного у грабово-дубовому деревостані, середня кількість листя на одному сіянці дуба звичайного сягає 11,2 шт., а загальна середня його площа – 16,9 см 2. Значно менший показник діаметра кореневої шийки (4,9 мм) самосіву дуба – на секції із суцільною вирубкою граба звичайного порівняно з його величиною (8,3-11,9 мм) у самосіву на зрубах.
Завантаження
Посилання
Hensiruk, S. A., Nyzhnyk, M. S., & Kopii, L. I. (1998). Lisy Zakhidnoho rehionu Ukrainy. Lviv: Atlas. 408 p. [in Ukrainian].
Kopii, L. I. (1987). Estestvennoe vozobnovlenie duba chereshchatogo v usloviiakh Zapadnoi Lesostepi i ego ispolzovanie dlia vosstanovleniia dubrav. Abstract of doctoral dissertation for Agricultural Sciences (06.03.03 – Forest science, forestry and protective afforestation, forestry. The fires and the fight against them). Minsk. 18 p. [in Russian].
Kopii, L. I., Kopii, S. L., Chaplyk, O. A., & Lentiakov, V. V. (2012). Sposoby vidtvorennia dubovykh lisostaniv Zakhidnoho Lisostepu Ukrainy. Lisove hospodarstvo, lisova, paperova i derevoobrobna promyslovist, 38, 20–29. [in Ukrainian].
Lositckii, K. B. (1981). Produktivnost, vosproizvodstvo i zhiznestoikost dubovykh lesov po zonam SSSR. Dubravy i povyshenie ikh proizvoditelnosti, 4, 13–37. Moscow: Kolos. [in Russian].
Melekhov, I. S., Vinogradov, V. N., & Lositckii, K. B. (1981). Dubravy i povyshenie ikh produktivnosti. Moscow: Kolos. 216 p. [in Russian].
Melekhov, I. S., Vinogradov, V. N., Lositckii, K. B., Moiseev, N. A., & Novoseltceva, A. I. (1981). Dubravy i povyshenie ikh produktivnosti. Moscow: Kolos. 216 p. [in Russian].
Osmola, M. Kh. (1971). Rist i produktyvnist duba zvychainoho v rivnynnii chastyni zakhidnykh raioniv Ukrainy. Lisove hospodarstvo i lisoekspluatatsiia v Karpatakh, 5, 92–97. [in Ukrainian].
Sheliah-Sosonko, Yu. R. (1974). Lisy formatsii duba zvychainoho na terytorii Ukrainy ta yikh evoliutsiia. Kyiv: Naukova dumka. 240 p. [in Ukrainian].
Shevchenko, S. V. (1952). Prikarpatskie pikhtovye dubravy i puti ikh vosstanovleniia. Lesnoe khoziaistvo, 9, 19–21. [in Russian].
Shvidenko, A. I. (1974). Kultury duba v predgore Bukoviny. Lesovodstvo i agrolesomelioratciia, 38, 36–39. [in Russian].
Stoiko, S. M. (2009). Dubovi lisy Ukrainskykh Karpat: ekolohichni osoblyvosti, vidtvorennia, okhorona. Lviv: Prostir M. 220 p. [in Ukrainian].
Zhukov, A. B. (1949). Dubravy USSR i sposoby ikh vosstanovleniia. Dubravy SSSR. (Vol. 1). Moscow–Leningrad: Goslesbumizdat. 352 p. [in Russian].
Авторське право (c) 2017 Науковий вісник НЛТУ України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
