ПОШИРЕННЯ І СТРУКТУРА ДЕРЕВОРУЙНІВНИХ ГРИБІВ У РЕКРЕАГЕННО ТРАНСФОРМОВАНИХ СУДІБРОВАХ КИЇВСЬКОГО ПОЛІССЯ

Z. V. Polishchuk

doi:10.15421/40270608

Z. V. Polishchuk Білоцерківський національний аграрний університет, м. Біла Церква

Ключові слова: стан деревостану, субстрати, макроміцети, мікоіндикація

Анотація

Досліджено особливості поширення 29 видів макроміцетів із 28 родів, 18 родин, 6 порядків відділу Basidiomycota (клас Agaricomycetes) на різних категоріях живих і мертвих субстратів судібровної лісової екосистеми зеленої зони Києва. Найбільше видів (8) та знахідок (35) ксилотрофів виявлено на Betula pendula L. Ксилотрофи майже однаково поширені у кроні, на стовбурі та комелі Quercus robur L. З наближенням до озера Ебісу охарактеризовано зміни систематичної і трофічної структур ксилотрофних грибів залежно від деревних порід, ступеня їх пошкодження, стадії деструкції їхньої деревини. Зменшується кількість ксилотрофів від 17 до 9 видів, удвічі зменшується кількість їх знахідок. Лише Phellinus robustus заселяє 49 % сухостійних дерев Q. robur, 35 % – Stereum hirsutum, 16 % – Radulomyces molaris. На пеньках Q. robur, B. pendula та Pinus sylvestris L. домінують Trichaptum biforme, Trametes pubescens, Crepidotus variabilis. У найбільш деградованих деревостанах у радіусі до 400 м від озера Ебісу на Q. robur виявлено 9-14 видів ксилотрофів, найпоширенішим є Lycoperdon pyriforme. Майже удвічі зростає частка біотрофних грибів, які найактивніше розвиваються на ослаблених і сильно ослаблених особинах Q. robur. Превалюють види І-ІІ стадій деструкції деревини. Серед ксиломікобіонтів-паразитів 8,5 % становлять Laetiporus sulphureus та Phellinus robustus. На живих деревах мікобіоти не виявлено.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Z. V. Polishchuk, Білоцерківський національний аграрний університет, м. Біла Церква

аспірант, наук. керівник: В.В. Лавров, д-р с.-г. наук, професор

Посилання

Anuchin, P. P. (1982). Lesnaja taksacija [Forest taxation]. Moscow: Lesn. prom-st. 547 p. [in Russian].

Blinkova, O. I., & Ivanenko, O. M. (2013). Analiz konsortyvnykh zviazkiv yak bioindykatsiia stanu transformovanykh lisiv na mezhi Kyivskoho Polissia ta Kyivskoi vysochynnoi oblasti [Analysis of conservative relations as a bioindication of the condition of transformed forests on the border of the Kyiv Polissya and the Kiev highland region]. Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy. Seriia biolohiia, biotekhnolohiia, ekolohiia, 204, 15–23.

Blinkova, O. I., & Ivanenko, O. M. (2013). Stan doslidzhenosti koadaptyvnoi systemy derevnykh roslyn i ksylotrofnykh hrybiv [The state of research of the co-adaptive system of woody plants and xylotrophic fungi]. Scientific Bulletin of UNFU, 23(13), 137–144.

Blinkova, O. I., & Ivanenko, O. M. (2014). Koadaptyvna systema derevnykh roslyn ta ksylotrofnykh hrybiv yak bioindykatsiia stanu lisiv Kyivskoho Polissia ta Kyivskoi vysochynnoi oblasti [Co-adaptive system of tree plants and xylotrophic fungi as a bioindication of the forests of the Kyiv Polissya and the Kiev highland region]. Pytannia bioindykatsii ta ekolohii, 19(2), 14–32.

Clemenson, H. (2009). Methods for working with macrofungi: Laboratory, cultivation and preparation of larger fungi for light microscopy. Eaching: IHW Verlag. 88 p.

Gordienko, P. V. (1979). Ekologicheskie osobennosti derevorazrushaiushhikh gribov v lesnykh biogeotcenozakh srednego Sikhotje-Alinia [Ecological features of wood-destroying fungi in forest biogeocenoses of the middle Sikhote-Alin]. Thesis abstract of Cand. Biol. science, 03.00.16 – Ecology, MGU, Moscow, Russia, 20 p.

Mosyakin, S. L., & Fedoronchuk, M. M. (1999). Vascular Plants of Ukraine a nomenclatural checklist. Kholodny Institute Botany. 234 p.

Muhin, V. A., & Voronin, P. Yu. (2007). Mikogennoe razlozhenie drevesiny i jemissiia ugleroda v lesnykh jekosistemakh [Mycogenic decomposition of wood and carbon emissions in forest ecosystems]. Ekologija, 1, 24–29.

Nesterov, V. G. (1948). Metodika izuchenija estestvennogo vozobnovlenija lesa [Methods of studying the natural regeneration of forests]. Krasnojarsk, Russia, 75 p. [in Russian].

Poljakov, A. F., & Plugatar, Yu. V. (2009). Lesnye formacii Kryma i ih jekologicheskaja rol [Forest formations of Crimea and their ecological role]. Harkiv: Novoe slovo. 405 p. [in Russian].

Rabotnov, T. A. (1983). Fitocenologija [Phytocenology]. Moscow: Izd-vo Mosk. un-ta. 296 p. [in Russian].

Sanitarni pravyla u lisakh Ukrainy (1995), Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy № 555 vid 27 lypnia 1995 r., Kyiv, Ukraine, 20 p.

Shevchenko, S. V., & Tsyliuryk, A. V. (1968). Lisova fitopatolohiia [Forest phytopathology]. Kyiv: Vyshcha shkola. 382 p. [in Ukrainian].

Vorobev, D. V. (1967). Metodika lesotipologicheskih issledovanij [Methods of forest typological studies]. Kyiv: Urozhai. 388 p. [in Russian].