ПОПУЛЯЦІЙНО-ЕКОЛОГІЧНА СТРУКТУРА БУКОВИХ І ХВОЙНО-БУКОВИХ КЛІМАКСОВИХ ДЕРЕВОСТАНІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ У ЛІСОВОМУ ПОКРИВІ

  • T. V. Parpan Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ
  • V. I. Parpan Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ
Ключові слова: типологія, популяція, структура, буковий і хвойно-буковий деревостани

Анотація

За класами віку гірських лісів Карпат переважають середньовікові деревостани (46,2%), перестійні займають 6,9% (62 тис. га). За сучасною інвентаризацією виділено близько 85 тис. га клімаксових старовікових лісів, зокрема, близько 54 тис. га клімаксових різновікових пралісів. Для їх ідентифікації запропоновано екологічну матрицю з поділом на вікові групи з урахуванням вікового стану едифікатора. Виділено 6 вікових груп: догенеративна – ювінільно-іматурна і віргінільна; генеративна – молода, середньовікова, стигла і стара (перестійна). За чисельністю в різновікових хвойно-букових і букових деревостанів домінує повночленна ценопопуляція бука. Вікові спектри ялиці та смереки, клена-явора, ясена, ільма, зазвичай, неповночленні або фрагментарні. У середньому на одному гектарі елементарної демографічної клімаксової ценопопуляції букових і хвойно-букових деревостанів на генеративне покоління припадає 174-235 особин бука, 42-52 – ялиці, 5-16 – ялини, 5-10 – клена-явора та ясена звичайного, відповідно. Запас деревини на 50-60% приурочений до перестійних і на 25% – до спілого вікового стану. У клімаксових ценозах доцільно проводити рівномірно або нерівномірно вибіркову систему рубань. Впровадження популяційної парадигми в лісову синекологію відкриває нову можливість членувати деревостани на вікові покоління та трактувати їх для старовікових лісів і пралісів як сукупність ценопопуляцій ключових видів, встановити стратегічну поведінку.

Посилання

Chernevyj, Yu. I. (2006). Heterogeneity and typological bases of forest formation in the Carpathian part of the Dniester River basin. Abstract of doctoral dissertation for Biological Sciences. Lviv, 31 p.

Cherniavskyi, M. V., Krynytskyj, H. T., & Parpan, V. I. (2011). Close to nature forestry in Ukraine. Scientific works of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 9, 29–35.

Chistyakova, A. A., & Parpan, V. I. (1991). Population structure of beech forests of the Carpathians and possibilities of its optimization. Ecology of populations, 6, 198–213. Moscow: Nauka.

Gerushinsky, Z. Yu. (1996). Typology of forests of Ukrainian Carpathians. Lviv: Pyramid, 208 p. [in Ukrainian].

Golubets, M. A. (2007). Retrospective and perspective of forest typology. Lviv: Polly, 36 p. [in Ukrainian].

Golubets, M. A. (2012). Forest-ecological typology (on the way of improvement): Materials of the First All-Ukrainian Conference of Typology of Forests (pp. 6–20). Lviv: RVV NLTU of Ukraine.

Kalinovich, A. N. (2003). The history of flora and vegetation development of the Ukrainian Carpathians: works of the scientific society named after T. Shevchenko. Ecological collection, 12, 18–28.

Krinitsky, G. T. (2012). On the perspective of silvicultural-ecological typology: discussion aspects. KhII Pohrebniakivski chytannya: Materials of the First All-Ukrainian Conference of Typology of Forests (pp. 26–30). Lviv: RVV NLTU of Ukraine.

Markiv, P. D. (1982). Peculiarities of formation and productivity of Spruce/Beech and Fir forests of the Ukrainian Carpathian Mountains. Abstract of candidate dissertation for Agriculture Sciences. Kharkov, 25 p.

Molotkova, I. I. (1968). The productivity of fir stands (Vol. 5). Improving the productivity of mountain forests (pp. 35–38). Uzhgorod: Karpaty, 340 p.

Parpan, V. I. (1993). Structure, dynamics, ecological bases of rational use of beech forests in the Carpathian region of Ukraine. Doctoral dissertation for Biological Sciences. Ivano-Frankovsk, 411 p.

Parpan, V. I. (2014). Close to nature and multifunctional forest management in the Carpathian region of Ukraine and Slovakia. Uzhgorod: Kolo, 278 p.

Parpan, V. I., & Chystiakova, A. A. (Ed.). (1990). Age states in the ontogenesis of European beech. Silviculture and agroforestry, 8, 23–24. Kyiv: Urozhai.

Parpan, V. I., Parpan, T. V., & Hudyma, V. D. (2016). Syntaxons of silvicultural typology and their applying. XIV Pohrebniakivski chytannya (pp. 18–23). Ivano-Frankivsk: NAIR.

Pogrebnyak, P. S. (1963). General forestry. Agricultural publishing house, 4, 399 p.

Rabotnov, T. A. (1964). Determination of the age composition of the population of species in the community. Field geobotany (Vol. 3, pp. 132–145). Moscow-Leningrad: Academy of Sciences of the USSR, 360 p.

Smirnova, O. V. (1998). Cenopopulation organization of the biocenotic cover of forest landscapes. Successes Sov. Biol., 2, 25–39.

Smirnova, O. V. (2004). Methodological approaches and methods for assessing the climax and succession of forest ecosystems (by the example of Eastern European forests). Forest Science, 3, 15–26.

Smirnova, O. V. (2011). Methodological studies of ecosystems from population positions: Izvestiya Penza State Pedagogical University V. G. Belinsky. Natural sciences, 25, 15–21.

Smirnova, O. V. (Ed.). (1994). Eastern European broadleaved woodland: history in the Holocene and modernity. Moscow: Nauka, 364 p. [in Russian].

Smirnova, O. V. (Ed.). (2004). Eastern European forests: history in the Holocene and modernity. Moscow: Nauka. Book 1, 479 p. Book 2, 575 p. [in Russian].

Smirnova, O. V., & Chistyakova, A. A. (1980). Analysis of phytocenotic potencies of some tree species of broadleaved woodland of the European part of the USSR. Zhurn. Society. Biol., 41(3), 350–362.

Stoyko, S. M. (1985). Influence of orography on the regularities of high-altitude differentiation of vegetation and its significance in the case of forest area zoning and forest typology classification. Modern problems of forest typology, 5, 62–65. Moscow: Nauka.

Tretiak, P. R., & Chernevyj, Yu. I. (2015). Features of forest typology in the countries of the Alpine-Carpathian macro-region: Collective. Sciences Works of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 13, 237–243.

Tsurik, E. I. (1974). Age structure of spruce stands of Ukrainian Carpathians. Forest Science, 6, 19–23.

Volosyanchuk, R. (Ed.), Protsia, B., & Kahala, A. (2015). Criteria and methods of identification of old-aged forests and virgin forests. Lions: League Press, 32 p.

Опубліковано
2017-11-30
Як цитувати
Parpan, T. V., & Parpan, V. I. (2017). ПОПУЛЯЦІЙНО-ЕКОЛОГІЧНА СТРУКТУРА БУКОВИХ І ХВОЙНО-БУКОВИХ КЛІМАКСОВИХ ДЕРЕВОСТАНІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ У ЛІСОВОМУ ПОКРИВІ. Науковий вісник НЛТУ України, 27(8), 59-63. https://doi.org/10.15421/40270808