ФІЗИКО-ЕЛЕКТРОХІМІЧНЕ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД НАФТОГАЗОВОГО КОМПЛЕКСУ

V.L. Chelyadyn, M.M. Bohuslavets, L.I. Chelyadyn, O.A. Petryshak

Анотація


Об'єм "недостатньо" очищених вод в Україні у 2016 р., які було скинуто у водні об'єкти, становив 2500-2625 млн м3, а в Івано-Франківській обл. – близько 85,5 млн м3, що підтверджує відсутність або недостатню потужність наявних очисних споруд та їх низьку ефективність. За результатами аналізу основних методів очищення стічних вод та конструкцій устаткування з'ясовано, що в основному використовують земляні відкриті відстійники та біологічне очищення, яке є енергоємним. Такі очисні споруди займають великі території, а ступінь очищення невисока – 55-65 % від завислих частинок і 45-55 % від нафтопродуктів, які значно впливають на забруднення водних ресурсів та атмосфери. Для очищення стічних вод використано фізико-електрохімічний метод. Істотними перевагами електрокоагуляції є значне зменшення дози реагентів для очищення стічної води та просте регулювання дози іонів металів, необхідної для коагуляції за рахунок величини електричного струму. Технологія очищення стічної води, за якою проведено дослідження, така: на першому етапі її піддавали електрообробленню перед тонкошаровим відстійником, а на другому – додатково на вході у фільтр. Наведено результати очищення забруднених стоків методом відділення нафтопродуктів у верхній і важких завислих у нижній частинах тонкошарового відстійника, а доочищення інших шкідливих компонентів – фільтрацією з участю цеоліту клиноптилоліту. Показано, що електрооброблення стічних вод у процесах водоочищення підвищує ступінь очищення від нафтопродуктів від 55,1-65,6 % до 89,1-99,2 %, а від завислих частинок – від 58,9-63,0 %, до 89,9-98,2 %, що зменшує скид забруднень у довкілля і підвищує рівень екологічної безпеки об'єкта.

Ключові слова


забруднення водних ресурсів; технології; устаткування; тонкошаровий відстійник; електрохімічне очищення; ступінь відділення

Повний текст:

PDF

Посилання


Berezuckij, V. V. (1989). Lokalnye ustanovki dlja promyshlennyh stokov, 1, 30–31. Moscow: Mashinostroitel, 260 p. [іn Russian].

Chelyadyn, L. I., Hryhorchuk, L. I., Chelyadyn, V. L., & Bohoslavets, M. M (2013). Metody ta ustatkuvannia zmenshennia zabrudnennia vodnykh resursiv stokamy z obiektiv naftohazovoho kompleksu. Rozroblennia ta ekspluatatsiia naftohazovykh rodovyshch, 2(47), 145–151. Ivano-Frankivsk. [іn Ukrainian].

Chelyadyn, V. L., & Chelyadyn, L. I. (2016). Processing Technologies of Technologenik Waste into Filter Media for Sewage Treatment Of Industrial Objects: Monohrafiia Liublinskoi politekhniky (pp. 15–25). Water Supply and Wastewater Removal, 350 p.

Dovkillia Ukrainy. (2014). Statystychnyi zbirnyk (pp. 48–138). Kyiv, 640 p. [іn Ukrainian].

Gljadenov, S. N. (2001). Ochistka stochnyh vod: tradicii i novacii. Jekologija i promyshlennost Rossii, 2, 15–17. [іn Russian].

Komarovskij, D. P., & Monjak, T. M. (2016). Primenenie aljumosoderzhashhih koaguljantov dlja obrabotki vody reki Zapadnaja Dvina. Vestnik Brestskogo gosudarstvennogo tehnicheskogo uneversiteta, 2(98), 74–79. [іn Russian].

Lure, Yu. Yu. (1984). Analiticheskaja himija promyshlennyh stochnyh vod. Moscow: Nauka, 448 p. [іn Russian].

Malovanyy, А., Plaza, E., Trela, J., & Malovanyy, M. (2014). Combination of ion exchange and partial nitritation. Anammox process for ammonium removal from mainstream municipal wastewater. Water Science, & Technology, 70(1), 144–151.

Sarbak, Z., & Kramer-Wachowiak, P. (2002). Porous structure of waste fly ashes and their chemical modifications. Powder Technology, 5, 53–58.

Vieira, C. M. F., & Monteiro, S. N. (2009). Incorporation of solid wastes in red ceramics – an updated review. Revista Matiria,14(3), 881–905.

Zapolskyi, A. K., Mishkova-Klymenko, N. A., Astrelin, I. M. et al. (2000). Fizyko-khimichni osnovy tekhnolohii ochyshchennia stichnykh vod. Kyiv: Libra, 552 p. [іn Ukrainian].




DOI: https://doi.org/10.15421/40270431

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.