TY - JOUR AU - М. М. Радомська AU - А. В. Гусєва AU - І. В. Горобцов PY - 2020/11/03 Y2 - 2024/03/29 TI - Поліномінальна біоіндикація для оцінювання стану міського довкілля на прикладі міста Херсон JF - Науковий вісник НЛТУ України JA - Scientific Bulletin of UNFU VL - 30 IS - 5 SE - Екологія та довкілля DO - 10.36930/40300508 UR - https://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/2221 AB - Розглянуто підходи до аналізу стану навколишнього середовища біологічними методами, що дають змогу підвищити інформативність та достовірність отриманих результатів. Показано, що біоіндикація, як метод дослідження частково змінених екосистем, що є типовими для міського середовища, дає значний обсяг інформації та є достатньою для виявлення чітких залежностей між інтенсивністю впливу та змінами, що відбуваються у біологічних системах унаслідок цього. Водночас відзначено, що біоіндикація має низку недоліків, зумовлених залежністю від реакції одного виду, яка може лежати в межах прийнятної амплітуди коливань параметрів життєдіяльності, або бути зумовлена факторами іншими, ніж діяльність людини. У цій роботі розглянуто можливість поєднання біоіндикаторів з різних таксономічних груп в одному дослідженні для отримання більш достовірної відповіді про стан довкілля. Типовою комбінацією, запропонованою у дослідженні, є фітоіндикація та ліхеноіндикація, що спираються на вимірювання морфологічних параметрів рослин та різноманітності та поширення лишайників. Для дослідження було обрано місто Херсон, що раніше вважалося відносно незабрудненим. Територію міста проаналізовано для визначення найвагоміших джерел забруднення навколишнього середовища. Фонову зону обрано для перевірки змін параметрів біоіндикаторів. Результати показали, що рівень антропогенного тиску в межах міської території є істотним і потребує пом'якшувальних заходів, спрямованих на вдосконалення контролю забруднення атмосферного повітря, управління відходами, організацію транспортного руху та здійснення заходів з рекультивації на об'єктах, що виводяться з експлуатації. Встановлено, що відхилення між даними ліхеноіндикації та фітоіндикації дає змогу визначити можливі джерела та склад забруднення і цим самим забезпечити основу для прийняття ефективних рішень для охорони довкілля. Надано також рекомендації щодо комбінації біоіндикаторів, які варто використовувати в різних дослідженнях, залежно від призначення та типу досліджуваної екосистеми. Запропоновано включити у послідовність оброблення даних порівняльний аналіз результатів, отриманих від різних біоіндикаторів, для уточнення параметрів впливу людини на довкілля. ER -