TY - JOUR AU - V. P. Novytskyi AU - V. P. Landin PY - 2017/08/29 Y2 - 2024/03/29 TI - ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЄМНОСТІ МИСЛИВСЬКИХ УГІДЬ В АГРОЛАНДШАФТАХ УКРАЇНИ JF - Науковий вісник НЛТУ України JA - Scientific Bulletin of UNFU VL - 27 IS - 5 SE - Екологія та довкілля DO - 10.15421/40270511 UR - https://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/1063 AB - Динамічне зниження чисельності польової фауни перетворюється в екологічну проблему загальноєвропейського масштабу. Зокрема, кризу популяцій осілих видів – зайця сірого та куріпки сірої, біоіндикаторів екологічного стану місцевих агроландшафтів, протягом останніх десятиліть активно обговорюють науковці Центральної та Західної Європи, тоді як у пострадянських країнах цим питанням донедавна приділяли недостатньо уваги. Встановлено, лише до 20 % площ орних земель сучасного Лісостепу України становлять певну кормову цінність у невегетаційний період для тварин-фітофагів, які є корисними видами дичини. Водночас, придатними біотопами для міофагів визнано стерні зернових і деяких технічних культур, оскільки поряд з посівами озимих вони є осередками концентрації та успішного розмноження мишоподібних гризунів. Виявлено, що відсутність чіткого і послідовного зазначення у вітчизняних базових законах та підзаконних регуляторних актах із сільськогосподарської експлуатації земель необхідності вжиття власниками земельних наділів або їх основними користувачами еколого-господарських заходів зі створення належних захисно-кормових умов для існування і відтворення фауністичних комплексів агроландшафтів є ключовим чинником формування незадовільної екологічної ємності польових мисливських угідь держави. Одним з ефективних правових інструментів поліпшення екологічної ємності сучасних сільськогосподарських угідь визнано законодавчо врегульоване відведення частини приватних земельних наділів під природні захисно-кормові ділянки поліфункціонального призначення. ER -