@article{Коваль_Левон_Рахметов_Лихолат_Горбенко_2022, title={Алкани у пелюстках рослин роду Rosa L., культивованих у Північному Лісостепу України}, volume={32}, url={https://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/2462}, DOI={10.36930/40320602}, abstractNote={<p class="Txtp"><span lang="UK">Розглянуто вміст, компонентний склад та кількісне співвідношення алканів, що входять до складу воску пелюсток рослин представників роду <em>Rosa</em>&nbsp;L., що культивуються у Північному Лісостепу України. Актуальність і перспективність дослідження обраної проблеми зумовлена тим, що <a name="_Hlk118305246"></a>вихідні дані видів, що застосовуються в інтродукційній, селекційно-генетичній роботі, впливають на прогнозовану адаптацію та стійкість рослин. Дані про фітохімічний склад рослин необхідні для розуміння функції, яку відіграють сполуки у рослинах і мають важливе науково-практичне значення. Стійкість рослин, зокрема генеративних органів, визначається багатьма властивостями кутикули, що містить вторинні метаболіти. Важливі функції поверхневих восків доповнюються здатністю рослин утримувати та накопичувати тверді частинки забруднювальних повітря речовин у міських фітоценозах, яка варіює залежно від виду рослин, але у всіх видів позитивно корелює з масою кутикулярного воску. Нерозгалужені довголанцюгові алкани забезпечують гідрофобні властивості листкових восків і виступають первинним бар’єром рослин від зовнішніх умов середовища, захищаючи листки від втрат вологи шляхом транспірації. Види роду <em>Rosa</em>&nbsp;L. є багатим генетичним потенціалом дослідження, оскільки видовий склад роду становить 180-400&nbsp;видів, згідно з різними джерелами. Стійкість природних видів зумовлена еволюційним відбором. Вивчення п’яти видів роду <em>Rosa</em>&nbsp;L.: <em>R. multiflora</em>&nbsp;Thunb., <em>R. spinosissima</em>&nbsp;L., <em>R. canina</em>&nbsp;L., <em>R. centifolia</em>&nbsp;L., <em>R. rugosa</em>&nbsp;Thunb здійснювали на базі колекційного фонду Національного ботанічного саду ім. М.&nbsp;М.&nbsp;Гришка НАН України. Ці види належать до трьох підродів і п’яти секцій: Підрід <em>Stylorhodon</em> Dumortier, Секція <em>Synstylae </em>DC. – <em>R. multiflora</em> Thunb.; Підрід <em>Cynorhodon</em> Dumortier, Секція <em>Caninae</em> Crep., Підсекція <em>Eucaninae</em> Crep. – <em>R. canina&nbsp;</em>L.; Секція <em>Rugosa</em> Chrshan. – <em>R. rugosa</em> Thunb.; Секція <em>Gallicanae </em>DC. – <em>R. centifolia&nbsp;</em>L.; Підрід <em>Chamaerhodon</em> Dumortier., Секція <em>Pimpinellifoliae</em> DC. – <em>R. spinosissima</em> L.&nbsp;Органічні леткі речовини виділяли традиційним методом – паровою дистиляцією. Леткі компоненти визначали з використанням системи ГХ-МСД Agilent Technologies 6890/5973. Для ідентифікації компонентів використано мас-спектральні бібліотеки NIST 05&nbsp;та WILEY 2007&nbsp;із загальною кількістю спектрів понад 470000&nbsp;у поєднанні з програмами ідентифікації AMDIS та NIST. Усього визначено 28&nbsp;компонентів, які належали до середніх або рідких (С<sub>10</sub>-С<sub>15</sub>) та вищих або твердих (С<sub>16</sub>-С<sub>34</sub>) алканів. Найбільший вміст алканів відзначено у пелюстках видів&nbsp;<em>R. multiflora</em> (72,06&nbsp;%) та&nbsp;<em>R. canina</em> (87,50&nbsp;%), середня кількість – <em>R. centifolia</em> (57,18&nbsp;%), невисоким вмістом відзначилися пелюстки видів&nbsp;<em>R. rugosa</em> (14,58&nbsp;%) та&nbsp;<em>R. spinosissima</em> (16,84&nbsp;%). Для всіх досліджених видів шипшини характерна наявність насичених нерозгалужених вуглеводнів, таких як декан, тетрадекан, пентадекан, гексадекан, гептадекан, октадекан, нанодекан, генейкозан, трикозан, тетракозан, пентакозан, гептокозан, нанокозан, гентріаконтан, що показує їхню виняткову роль у складі восків пелюсток квіток рослин.</span></p&gt;}, number={6}, journal={Науковий вісник НЛТУ України}, author={Коваль, І. В. and Левон, В. Ф. and Рахметов, Д. Б. and Лихолат, Ю. В. and Горбенко, Н. Є.}, year={2022}, month={Груд}, pages={13-17} }