@article{Nebesnyi_2018, title={Виробництво акрилової кислоти: порівняння промислового та нових перспективних методів її одержання}, volume={28}, url={https://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/1793}, DOI={10.15421/40281120}, abstractNote={<p>Виконано порівняльний огляд основних перспективних методів одержання акрилової кислоти. Показано, що значного розвитку з огляду на доступність сировинної бази набув метод одержання акрилової кислоти з гліцерину (побічного продукту виробництва біодизелю), а також способом ферментації біомаси. Окрім цього, показано, що вдосконалення каталізаторів альдольної конденсації оцтової кислоти з формальдегідом в акрилову кислоту робить цей метод її синтезу одним із найбільш конкурентних. Встановлено, що модифікація поруватої структури B–P–W–V–O<sub>х</sub>/SiO<sub>2 </sub>каталізаторів процесу альдольної конденсації є дієвим способом впливу на їхні каталітичні властивості. Оптимальним розміром пор B–P–W–V–O<sub>х</sub>/SiO<sub>2 </sub>каталізаторів є 11–16&nbsp;нм. В оптимальних умовах (температура 380 °С, час контакту 8&nbsp;с) вихід акрилової кислоти в процесі альдольної конденсації оцтової кислоти з формальдегідом становить 68&nbsp;% за селективності її утворення 91&nbsp;%. Розроблений каталізатор також є ефективним у процесі окиснювальної конденсації метанолу з оцтовою кислотою. Особливістю цього методу є те, що в процесі утворюються одночасно два цінні продукти&nbsp;– акрилова кислота та метилакрилат. Сумарний вихід акрилатів становить 54,7&nbsp;% за селективності їх утворення 80,1&nbsp;% (температура 400 °С, час контакту 8&nbsp;с). Розглянуто перспективи використання новітніх Se-вмісних каталітичних систем на мікрогелевій основі для низькотемпературного синтезу акрилової кислоти та метилакрилату з акролеїну.</p&gt;}, number={11}, journal={Науковий вісник НЛТУ України}, author={Nebesnyi, R. V.}, year={2018}, month={Груд}, pages={108-111} }