@article{Kopiy_Vytseha_Kopiy_Zaika_Kopiy_2017, title={ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ ЛІСОСТАНІВ НА ПОРУШЕНИХ ЗЕМЛЯХ ВІДВАЛІВ НОВОРОЗДІЛЬСЬКОГО СІРЧАНОГО КАР’ЄРУ}, volume={27}, url={https://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/160}, DOI={10.15421/40270109}, abstractNote={Досліджено ріст та розвиток лісостанів на порушених землях відвалів Новороздільського сірчаного кар’єру. Встановлено, що найпродуктивнішим (запас деревини понад 530 м<sup>3</sup>/га) із створених деревостанів є тополевий деревостан, що відзначається найвищими середніми показниками висоти (21,7 м) і діаметра (30,0 см), меншим запасом деревини (до 108 м<sup>3</sup>/га) характеризується мішаний деревостан за участю вільхи чорної, черешні, ясена звичайного та осики і найменшої (до 75 м<sup>3</sup&gt;/га) продуктивності сягає дубовий деревостан з незначною домішкою вільхи чорної та осики. З’ясовано, що у в’язовому насадженні найвищим показником імпедансу (7,5 кОм) і найнижчим (2,4 нФ) значенням поляризаційної ємності характеризується вільха чорна. Значно нижчий показник імпедансу в аналізованому насадженні у дуба звичайного (4,1 кОм), черешні (5,3 кОм) та в’яза (5,4 кОм). Сформовані деревостани істотно впливають на зміну хімічних показників поверхневого шару ґрунту. Дуже високий вміст гумусу (5,07 %) у верхньому (0,0-10,0 см) прошарку ґрунту визначено на секції зі складом деревостану 6Взш1Дз1Чш1Вхч1Акб та (8,95 %) на секції з деревостаном складу 6Дз2Вхч2Ос+Вбк.}, number={1}, journal={Науковий вісник НЛТУ України}, author={Kopiy, M.L. and Vytseha, R.R. and Kopiy, S.L. and Zaika, V.K. and Kopiy, L.I.}, year={2017}, month={Лют}, pages={44-47} }