Авторські права

  • Захист авторського права – одна з важливих категорій теорії цивільного та цивільно-процесуального права. Під захистом авторських прав потрібно розуміти передбачені законом заходи із їх визнання, припинення їх порушення, застосування до правопорушників заходів юридичної відповідальності. Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права здійснюють у порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством. Стаття 19 Закону "Про авторське право і суміжні права" визначає порушення, що дають підстави для захисту авторського права.

Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику "Науковий вісник НЛТУ України" автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.

Дуже важливо узгодити норми етичної поведінки для всіх сторін, що беруть участь у процесі опублікування рукопису статті: автора(ів), співробітників редакції, рецензента, видавця та суспільства.

  • Автори статей зобов'язані:
    • забезпечувати новизну, достовірність та оригінальність результатів дослідження, всі матеріали інших авторів оформляти з точним наведенням цих авторів і першоджерел;
    • не допускати надмірного запозичення та плагіату в будь-яких формах; не допускати автоплагіату, гарантувати, що стаття є ексклюзивним матеріалом і не була раніше опублікованою або запропонованою до іншого видання;
    • брати участь у процесі рецензування.
  • Співробітники редакції зобов'язані:
    • дотримуватися шанобливого і коректного ставлення до автора і його наукової спрямованості, зберігати редакційну таємницю, не допускати недобросовісності під час оброблення матеріалів;
    • не виправляти самостійно авторський текст, погоджувати з авторами кінцевий варіант тексту після внесення редакторської правки;
    • не допускати до опублікування матеріали, якщо вони не мають наукової цінності, не відповідають профілю збірника, суперечать його редакційній політиці та є вагомі підстави вважати, що вони містять плагіат або були раніше опубліковані в інших виданнях;
    • забезпечувати залучення об'єктивних і компетентних рецензентів, застосовувати практику подвійного (сліпого) рецензування.
  • Рецензенти зобов'язані:
    • дотримуватися терміну рецензування, встановленого редакцією;
    • ставитися до отриманого для рецензування рукопису як до конфіденційного документа, не надавати його для ознайомлення іншим особам; написані рецензії також мають носити конфіденційний характер;
    • не використовувати неопубліковані дані з рукопису;
    • надавати об'єктивну, аргументовану і коректну оцінку викладеним результатам дослідження.