ПОШИРЕННЯ І РОЗВИТОК ЧОРНОЇ ПЛЯМИСТОСТІ ЛИСТЯ ТРОЯНД (DIPLOCARPON ROSAE F. A. WOLF.). ТА ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД НЕЇ В УМОВАХ УРБОЕКОСИСТЕМ УКРАЇНИ

A.B. Marchenko

Анотація


За результатами фітосанітарного моніторингу агробіоценозів представників роду Rosa L. в умовах озеленення урбоекосистем Лісостепу України встановлено: поширення чорної плямистості листя становило 46,9±18,5 % за середньодобової температури повітря 19,4±3,9 ºС, кількості опадів – 15,8±19,4 мм, ВВП – 66±19 %, ГТК – 1,4±2,0. Поява перших ознак чорної плямистості листя троянд відбувалася за середньодобової температури 17,3±0,7 ºС; кількість опадів – 13,1±6,7 мм; ВВП – 58,2±1,8 %; ГТК – 1,15±0,6; масовий прояв – 21,25±4,5 ºС; опади – 35,4±24 мм; ВВП – 71±8 %; ГТК – 2,8±1,6. За показниками полігенної стійкості до D. rosae F.A. Wolf зразки колекції роду Rosa L. розподілено на імунні (R) – 22,1 %, практично стійкі (R+) – 47,1 %, середньостійкі (S/) – 29,4 %, дуже сприйнятливі (S+) – 1,4 %; за групами: чайно-гібридних троянд: (R) – 17,7 %, (R+) – 26,5 %, (S/) – 13,3 %; витких: (R) – 2,9 %, (R+) – 16,2 %, (S/) – 10,2 %, (S+) – 1,5 %; англійських: (R) – 1,5 %, (R+) – 2,9 %, (S/) – 2,9 %; флорибунда: (R+) – 1,5 %, (S/) – 2,9 %, до загальної кількості досліджуваних сортозразків. За результатами імунологічної оцінки виділено генотипи, які мають практичне значення для селекції як джерела полігенної стійкості і для агроекології як фактор добору високовірулентних патотипів гриба D. rosae F.A. Wolf із групи чайно-гібридної троянди – 28; витких троянд – 4; флорибунда – 2; англійські – 4 сортозразки. Ефективними біопрепаратами від чорної плямистості листя троянд є такі: Трихопсин – 72,8 %, Триходермін БТ+Планриз БТ (1:1) та Триходермін БТ+Гаупсин БТ (1:1) по 72,3 %, Планриз БТ – 65,3 %.

Ключові слова


Rosa L.; Diplocarpon rosae F. A. Wolf.; полігенна стійкість; біотичні чинники; ефективність; біопрепарати

Повний текст:

PDF

Посилання


Andreeva, E. I., & Kartomyshev, V. S. (1990). Metodicheskie rekomendacii po ispytaniju himicheskih veshhestv na fungicidnuju aktivnost'. Cherkassy. [іn Russian].

Berezovskaja, O. L., & Denisov, N. I. (2007). Bolezni i vrediteli sadovyh roz. Zashhita i karantin rastenij, 12, 22–24. Retrieved from: http://cyberleninka.ru/article/n/bolezni-i-vrediteli-sadovyh-roz. [іn Russian].

Black, W. A., Byrne, D. H., & Pemberton, H. B. (1994). Field study of black spot resistance in rose. HortScience, 29, 123–129.

Bondarenko-Borisova, I. V. (2008). Zabolevanija rozy sadovoj gibridnoj (Rosa × hybrida hort.) v kollekcii Doneckogo botanicheskogo sada NAN Ukrainy i metody ih kontrolja. Promyshlennaja botanika, 8, 240–249. [іn Russian].

Borovikov, V. (2001). STATISTICA: iskusstvo analiza dannyh na komp'jutere. Piter, 360 p. [іn Russian].

Chumakova, A. E. (Ed.) (1974). Osnovnye metody fitopatologicheskih issledovanij. Moscow: Kolos. [іn Russian].

Drewes-Alvarez, R., Roberts, A. V., Debener, T., & Gudin, S. (2003). Disease Black spot. In: Encyclopaedia of rose science. Elsevier Academic Press Amsterdam, 3, 148–153.

Gorlanova, E. P., & Tereshkin, A. V. (2014). Chernaja pjatnistost' roz i mery bor'by s nej v uslovijah Nizhnego Povolzh'ja. Agrarnyj nauchnyj zhurnal. Estestvennye nauki, 10, 6–8. Retrieved from: https://elibrary.ru/item.asp?id=22286717. [іn Russian].

Gorlenko, M. V. (1992). Opredelitel' boleznej cvetochno-dekorativnyh rastenij. Minsk: Urozhaj. [іn Russian].

Gorlenko, S. V., Pan'ko, N. A., & Podobnaja, N. A. (1984). Vrediteli i bolezni rozy. Minsk: Nauka i tehnika. [іn Russian].

Harris, C. C. (1970). Developments on breeding black sport-resistant roses. Gardeners Chrom., 12, 37–39.

Horst, R. K. (1983). Black spot Compendium of Rose Diseases. APS Press. American Phytopathological Society, 4, 7–11, St. Paul, MN.

Kulibaba, Yu. F., & Primakovskaja, M. A. (1974). Metodicheskie ukazanija po vyjavleniju i uchetu boleznej cvetochnyh kul'tur. Moscow: Kolos. [іn Russian].

Marchenko, A. B. (2015). Variety of plant pathogens of ornamental shrubs ofthe genus Rosa L. Hortus Botanicus, 10, 245-253. https://doi.org/10.15393/j4.art.2015.2661

Marchenko, A. B. (2015). Geografija rasprostranenija Diplocarpon rosae F. A. Wolf (anamorf Marssonina rosae (Lib.) Died.). Aktual'nye voprosy sohranenija biologicheskogo raznoobrazija. Introdukcija rastenij: Trudy Mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii, posvjashhennoj 80-letiju Altajskogo botanicheskogo sada, 4, 205–214. [іn Russian].

Misko, L. A. (1981). Rekomendacii po zashhite roz ot boleznej. Moscow: Nauka, 39 p. [іn Russian].

Ruzaeva, I. V. (2007). Ustojchivost' sadovyh roz k boleznjam. Teoreticheskie i prikladnye aspekty introdukcii rastenij kak perspektivnogo napravlenija razvitija nauki i narodnogo hozjajstva. Mater. Mezhdunar. nauch. konf., posvjashh. 75-letiju so dnja obrazovanija Central'nogo botan. sada NAN Belarusi, 2, 225–227. [іn Russian].

Zajcev, G. N. (1984). Matematicheskaja statistika v jeksperimental'noj botanike. Moscow: Nauka. [іn Russian].




DOI: https://doi.org/10.15421/40270413

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.