Галузь та проблематика

Збірник "Науковий вісник НЛТУ України" публікує науково-технічні праці співробітників вищих навчальних і наукових закладів України, науковців з-за кордону, а також фахівців лісового і деревообробного виробництв, у яких висвітлюють результати наукових досліджень та особливості вирішення освітянських проблем, напрацювання передового досвіду і впровадження у виробництво наукових здобутків.

Проблематика збірника стосується висвітлення питань у галузях: лісового та садово-паркового господарства; екології, довкілля та сталого розвитку; технології та устаткування лісового господарства, деревообробного виробництва та суміжних галузей; економіки, планування та управління; інформаційних технологій; системи вищої освіти.

Редакційною політикою збірника є публікація з наступним обговоренням дослідницьких інноваційних матеріалів авторів з різних країн із широкого кола питань лісової науки і деревообробного виробництв, а також пов'язаних з ними наукових галузей.

Редакція збірника у своїй діяльності керується принципами науковості, об'єктивності, професіоналізму, інформаційної підтримки найбільш значущих інноваційних досліджень, дотримання норм видавничої етики.

Особливістю збірника науково-технічних праць "Науковий вісник НЛТУ України" є підтримка праць молодих науковців, у т.ч. студентів старших курсів і аспірантів. Повні тексти мовою написання статей та розширене резюме англійською мовою викладають у відкритому доступі на сайті збірника.

Метою збірника "Науковий вісник НЛТУ України" є розширення обсягу публікацій та обговорення наукових ідей з модернізації галузі лісового господарства, деревообробного виробництва та суміжних галузей, а також залучення до цього процесу найбільш вагомих представників вітчизняної та закордонної наукової та професійної спільноти.

Завдання збірника:

  • опублікування наукових результатів із розширення та модернізації наукових досліджень у галузі лісового господарства, деревообробного виробництва та суміжних галузях, із впровадження інновацій у виробництво;
  • розширення партнерської співпраці із закордонними науковими видавничими організаціями;
  • підвищення культури рецензування та анотування матеріалів, які потрібно опублікувати;
  • дотримання редакційної етики.

Збірник є безгонорарним виданням. Рішення про опублікування або відхилення матеріалів, які надходять до редакції збірника, приймає редакційна колегія відповідно до положення про рецензування. Редакція залишає за собою право вносити редакційні зміни в матеріали, які надходять, здійснювати їх скорочення, відхиляти рукописи, які не відповідають тематиці збірника чи неналежно оформлені, ретельно дотримуючись при цьому правил редакційної етики. Рукописи, відхилені редакцією, не рецензують та не повертають авторам. Передрукування іншими виданнями матеріалів, опублікованих у збірнику, не допускається. Автор, подаючи статтю до редакції, надає свою згоду на опублікування її у збірнику "Науковий вісник НЛТУ України", розміщення на сайті збірника, передачу тексту статті третім особам з метою забезпечення можливості цитування публікації та підвищення індексу цитування автора та самого збірника.

Процес рецензування

1. Для опублікування у збірнику "Науковий вісник НЛТУ України" приймаються теоретичні та прикладні статті, а саме:

  • власне наукові статті – виклад основних результатів наукового дослідження;
  • науково-навчальні та науково-методичні статті, які містять практичний виклад закономірностей досліджуваних об'єктів, методи їх застосування у практичній діяльності;
  • науково-публіцистичні статті – порушують актуальні для наукової громадськості проблеми певної галузі або кількох галузей.

2. Матеріали, які надсилають до редакції, мають відповідати профілю збірника – проблемам лісового господарства та деревообробного виробництва, а також відповідним проблемам у суміжних галузях виробництва.

3. Матеріали, які надійшли до редакції збірника, реєструють зі зазначенням дати надходження, П.І.Б. автора, місця його роботи, контактів для взаємодії (обов'язково e-mail), назви матеріалу.

4. Рукопис статті редакція приймає до розгляду, якщо його оформлено відповідно до зазначених вимог.

5. Аспіранти і здобувачі мають надавати до редакції збірника рукопис статті з рекомендацією до публікації (у вільній формі) за підписом наукового керівника і рецензію від нього. Підписи завіряють в установленому порядку.

6. Керівництво редакції збірника направляє рукопис статті на рецензування членам редакційної колегії за одним з наукових напрямів збірника.

7. У збірнику дотримуються регламенту подвійного "сліпого" рецензування. Редакція залишає за собою право (за погодженням з автором) на деяке скорочення обсягу матеріалу і його літературну правку. Також редакція збірника має право відмовити автору в опублікуванні статті (на основі рецензії членів редколегії збірника), якщо вона не відповідає профілю збірника або має неналежну якість викладення матеріалу. У разі відхилення статті, редакція збірника направляє автору мотивовану відмову у письмовому вигляді.

8. У разі рекомендації рецензентів про доопрацювання рукопису статті, автору обов'язково направляють текст рецензії без зазначення осіб рецензентів.

9. Рукопис статті, доопрацьований або перероблений авторами, направляється до редакції, де здійснюють повторне її рецензування разом з початковим варіантом у максимально короткий термін.

10. Відхилений до опублікування рукопис статті за результатами її рецензування повторно не розглядають.

11. Не приймають до розгляду рукописи статей, які раніше опубліковано в інших наукових виданнях.

12. Матеріали, присвячені ювілейним подіям, можуть мати анотацію описового характеру і мінімальну кількість ключових слів російською та англійською мовами.

Періодичність публікації

Періодичність виходу збірника – 4-8 випусків на рік, з січня по грудень щороку.

Політика відкритого доступу

Збірник науково-технічних праць "Науковий вісник НЛТУ України" підтримує Будапештську ініціативу відкритого доступу ВОАІ (BudapestOpenAccessInitiative, http://www.soros.org/openaccess) до опублікованого вмісту, дотримуючись принципів вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу. Це означає, що будь-яка публікація у збірнику має відкритий доступ до неї. Усі статті вільні для перегляду, читання, завантаження та друкування. Політика наукового збірника така, що відсутні національні, расові, релігійні, політичні або інші види обмежень для опублікування статей. Контент збірника "Науковий вісник НЛТУ України" ліцензують за допомогою ліцензійної угоди у форматі CC BY (CreativeCommons із зазначенням авторства), згідно з яким читачі збірника можуть поширювати, редагувати, вносити виправлення та брати за основу опубліковані в ньому статті навіть з комерційною метою за умови зазначення авторства і посилань на джерело публікації.

Етика публікацій

Опублікування статті у збірнику "Науковий вісник НЛТУ України" є важливою складовою частиною розвитку послідовної та всебічної системи знань у галузі лісового господарства та деревообробного виробництва, а також у суміжних галузях виробництва. Це є прямим відображенням якості роботи авторів статей та установ, які їх підтримують. Тому редакційна етика збірника – комплекс правил, на яких будуються стосунки членів редакційної колегії із зовнішніми рецензентами і авторами з питань публікацій.

Об'єктивність та неупередженість

  • Редакційна колегія збірника "Науковий вісник НЛТУ України" у своїй роботі керується міжнародними етичними правилами наукових публікацій. Дотримання правил етики наукових публікацій усіма учасниками видавничого процесу сприяє забезпеченню прав авторів на інтелектуальну власність, підвищенню якості видання та запобіганню можливості неправомірного використання авторських матеріалів в інтересах окремих осіб. Водночас, редакційна колегія збірника заохочує та спонукає авторів дотримуватись належного рівня формальних та етичних вимог до підготовки й опублікування статей, які подають до редакції збірника.

Редакційна колегія збірника "Науковий вісник НЛТУ України" керується такими документами:

  • Кодекс етики наукових публікацій Некомерційного партнерства "Комітет з етики наукових публікацій" (Committee of Publication Ethics), http://publicationethics.org/
  • Правила етики наукових публікацій (Publishing Ethics Resource Kit), рекомендовані видавництвом "Elsevier" (Ethics & Research in Publication), http://ethics.elsevier.com
  • Західний науковий центр НАН України та МОН України "Етичний кодекс ученого України", http://znc.com.ua/ukr/news/2009/20090123ethic.php
  • Юридичний журнал "Право України", стаття "Етика публікацій та запобігання недобросовісній практиці публікацій", http://pravoua.com.ua/ua/publication-ethics/

Висока вимогливість до якості наукових досліджень

  • Редакційна колегія збірника "Науковий вісник НЛТУ України" дотримується таких правил підтримки публікацій:
    • неухильне дотримання основних принципів видання: науковості, об'єктивності, професіоналізму, інформаційної підтримки найбільш значущих інноваційних досліджень;
    • безумовна лояльність до всіх суб'єктів творчого процесу, які беруть участь у створенні збірника;
    • широке застосування подвійного сліпого рецензування, залучення до роботи об'єктивних компетентних рецензентів;
    • здійснення постійної консультативної роботи з авторами, спрямованої на виконання вимог міжнародних баз даних SCOPUS і Web of Science до оформлення та змісту матеріалів, які надходять для опублікування.

Кожен рукопис статті, який надійшов до редакції, проходить три етапи контролю:

  • первинний контроль на відповідність загальним вимогам до статей;
  • перевірка на плагіат та якість цитування;
  • зовнішнє наукове рецензування відповідно до "Положення про рецензування".

Негативне рішення з питання опублікування статті повідомляють автору, а статтю повертають на доопрацювання.

Засудження плагіату

Плагіат – привласнення авторства на чужий твір або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора. Нині єдиного, вичерпного та загальноприйнятого визначення плагіату не існує. Приміром, автори одного з найбільших англомовних ресурсів для виявлення плагіату "Turnitin" дають такі визначення цього поняття:

  • вкрасти ідею або слова іншої людини і видати їх за власні;
  • використати результати роботи іншої людини без вказання джерела, звідки їх взято;
  • повністю або частково вкрасти мистецький, науковий або інший твір чи роботу та видати їх за свою;
  • представити вже наявну ідею або продукт як новий та оригінальний.

Плагіат з появою мережі Iнтернет перетворився на серйозну проблему. Потрапивши в мережу Iнтернет, певні знання стають надбанням усіх, дотримуватись вимог авторського права стає дедалі важче, а іноді навіть неможливо. Дедалі складнішою стає ідентифікація первісного автора. Стрімкий розвиток мережі Iнтернет, поряд з підвищенням комп'ютерної освіченості, сприяє проникненню плагіату в різні сфери людської діяльності. Плагіат сьогодні є гострою проблемою в освіті, промисловості й науковому співтоваристві. Плагіат вводить в оману споживачів наукової продукції, завдає шкоди автору, і надає незаслужені блага плагіаторові.

Редакційна колегія збірника "Науковий вісник НЛТУ України" засуджує такі форми плагіату:

  • точне копіювання наявного оприлюдненого об'єкта авторського, патентного права без належного оформлення запозичених з нього частин. Довести таку форму найпростіше, оскільки відбувається повне символьне або структурне дублювання;
  • повтор ідейної основи твору – фабули, яка становить його цінність. Ідея, сюжет, ідейний зміст чи принцип не завжди можна зафіксувати у чистому вигляді, позаяк вони потребують матеріальних засобів для їх подання. Таким засобом є знакова, символьна система – літери, цифри, ноти, графічні елементи, що зафіксовані на носії. Ця форма плагіату є найважчою та найсуперечливішою, оскільки у будь-якому з таких випадків надзвичайно складно довести факт копіювання;
  • оприлюднення об'єкта авторської роботи, зміст якої утримує частину або весь матеріал іншого(их) авторів у мовній, лексичній, технологічній інтерпретації. Такий плагіат змінює авторську схему знакової системи (певне конкретне розміщення літер, цифр, чим є, наприклад, текст), що дає змогу використовувати її як оригінальну, за знаковою системою, роботу. Таку інтерпретацію досить часто можна виявити за допомогою технічних чи програмних засобів, якщо не була докорінно змінена;
  • плагіат, який передбачає помилки: у посиланнях; помилки у визначенні цитат; посилання на неіснуючі джерела; у наведенні точних фактів без конкретизації джерела (якщо не є особистим дослідженням); помилки у представлених інформаційних джерелах.

Редакція збірника категорично засуджує прояви плагіату в рукописах статей як порушення авторських прав і наукової етики. У разі виявлення у статті більше ніж 25% запозиченого тексту без відповідних посилань та використання лапок, статтю кваліфікують як таку, що містить плагіат (див. "Вимоги до статей"). У цьому випадку рукопис статті більше не розглядається, а автор отримує перше попередження (за наявності наукового керівника його також ставлять до відома).

Автори, у статтях котрих буде повторно виявлено плагіат, більше не зможуть публікуватися у збірнику "Науковий вісник НЛТУ України", а факт плагіату буде доведено до відома керівництва їх організацій.

Авторське право

  • Захист авторського права – одна з важливих категорій теорії цивільного та цивільно-процесуального права. Під захистом авторських прав потрібно розуміти передбачені законом заходи із їх визнання, припинення їх порушення, застосування до правопорушників заходів юридичної відповідальності. Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права здійснюють у порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством. Стаття 19 Закону "Про авторське право і суміжні права" визначає порушення, що дають підстави для захисту авторського права.

Під час подачі рукопису статті для опублікування у збірнику "Науковий вісник НЛТУ України" автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи мають бути в повному обсязі представлені джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті раніше опубліковані роботи авторів). Автори рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або посилань. Будь-які форми плагіату неприпустимі.

Дуже важливо узгодити норми етичної поведінки для всіх сторін, що беруть участь у процесі опублікування рукопису статті: автора(ів), співробітників редакції, рецензента, видавця та суспільства.

  • Автори статей зобов'язані:
    • забезпечувати новизну, достовірність та оригінальність результатів дослідження, всі матеріали інших авторів оформляти з точним наведенням цих авторів і першоджерел;
    • не допускати надмірного запозичення та плагіату в будь-яких формах; не допускати автоплагіату, гарантувати, що стаття є ексклюзивним матеріалом і не була раніше опублікованою або запропонованою до іншого видання;
    • брати участь у процесі рецензування.
  • Співробітники редакції зобов'язані:
    • дотримуватися шанобливого і коректного ставлення до автора і його наукової спрямованості, зберігати редакційну таємницю, не допускати недобросовісності під час оброблення матеріалів;
    • не виправляти самостійно авторський текст, погоджувати з авторами кінцевий варіант тексту після внесення редакторської правки;
    • не допускати до опублікування матеріали, якщо вони не мають наукової цінності, не відповідають профілю збірника, суперечать його редакційній політиці та є вагомі підстави вважати, що вони містять плагіат або були раніше опубліковані в інших виданнях;
    • забезпечувати залучення об'єктивних і компетентних рецензентів, застосовувати практику подвійного (сліпого) рецензування.
  • Рецензенти зобов'язані:
    • дотримуватися терміну рецензування, встановленого редакцією;
    • ставитися до отриманого для рецензування рукопису як до конфіденційного документа, не надавати його для ознайомлення іншим особам; написані рецензії також мають носити конфіденційний характер;
    • не використовувати неопубліковані дані з рукопису;
    • надавати об'єктивну, аргументовану і коректну оцінку викладеним результатам дослідження.